Багато видів риб у природі живуть у водоймах із каламутною водою. Щоб орієнтуватись у просторі за таких умов, у них у процесі еволюції виникають різноманітні пристосування, особливо цікавим із яких є генерування слабких електричних сигналів, яке характерне для незвичайної акваріумної рибки – нільського слоника.
Зміст
Загальні відомості
Гнатонем Петерса, або нільський слоник (Gnathonemus petersii) належить до родини Мормірові, чи довгорилі. Назва родини відображає характерну рису зовнішньої будови риби-слона – ротовий апарат, витягнутий у вигляді довгого хоботка, за допомогою якого рибки риють мулисте дно у пошуках їжі. Вид названий на честь відомого німецького зоолога Вільгельма Петерса.
Але, крім цікавої зовнішності, рибки мають також низку інших особливостей. На хвості у них розташований орган, здатний генерувати короткі електричні імпульси. На голові, хоботку та шкірі рибки розташована велика кількість нервових закінчень, які сприймають найдрібніші спотворення електромагнітного поля. Подібна система дозволяє рибкам орієнтуватись у просторі, шукати партнерів і їжу. Також варто відзначити добре розвинений головний мозок і особливо мозочок – відділ, відповідальний за координацію рухів.
Даний вид нечасто можна зустріти в акваріумах, адже гнатонем потребує особливих умов утримання. Не рекомендується акваріумістам-початківцям.
Висока чутливість рибки до якості води використовується у Німеччині та США як індикатор стану води у системах водопостачання міст.
Зовнішній вигляд
Нільський слоник має подовжене тіло, стисле з боків. У природі рибки можуть досягати розмірів 25 см, але в акваріумі рідко виростають довше 15 см.
Черевні плавники відсутні, грудні – високо підняті, а спинний і анальні симетрично розташовуються біля тонкої основи роздвоєного хвоста.
Відмінною особливістю гнатонем є «рот», а точніше – видозмінена нижня губа. Вона має форму хоботка, що надає схожості зі слоном. За його допомогою нільський слоник шукає собі їжу у мулистому дні водойм. Тіло має темно-коричневе, майже чорне забарвлення. За певного освітлення переливається фіолетовими відтінками. Спинний і анальний плавники з’єднані двома білими дугоподібними смужками.
Статевий диморфізм не виражений. Самки більші за самців і мають округліше черевце.
У сприятливих умовах тривалість життя може досягати 7-10 років. Проте відомі випадки, коли риби-слони доживали до рекордних 25-26 років.
Ареал проживання
У природі гнатонем Петерса широко розповсюджений у екваторіальних і тропічних водоймах Африки. Його можна зустріти у нижній течії Нілу, річках Нігер, Чари, Огун. Типовий біотоп – повільно протікаюча водойма з каламутною і темною водою та великою кількістю водної рослинності. Мешкає переважно біля дна, веде нічний спосіб життя.
Догляд і утримання
Риба-слон – зграйний вид, слід тримати не менше 6 особин, інакше можлива внутрішньовидова агресія. Для такої кількості рибок необхідний акваріум об’ємом від 200 літрів. Він обов’язково маю бути обладнаний кришкою, бо нільські слоники схильні до вистрибування.
У якості ґрунту найкраще використовувати пісок, він не пошкодить чутливий «хоботок» риб. У якості декорацій використовуються корчі, гладке каміння. З огляду на нічний спосіб життя гнатонем, світло в акваріумі повинне бути приглушеним, щоб рибка почувалася безпечно. З рослин використовуються тіньовитривалі види: анубіаси, мохи, папороті, валіснерія.
Бажана наявність такої кількості укриттів, що перевищують кількість риб у акваріумі. Риби-слони дуже люблять порожнисті трубки, відкриті з двох боків.
Запорука комфортного життя нільських слоників – стабільні параметри води. Не можна висаджувати рибок у «молоді» акваріуми з неусталеним біологічним балансом. Для якісної очистки води необхідно встановити ефективний зовнішній фільтр і компресор. Течія не повинна бути слабкою.
Оптимальні параметри води для утримання: T=24-30°С, pH=5-8, GH=4-30.
Щотижня необхідно підмінювати воду до 30% від об’єму акваріума та чистити ґрунт за допомогою сифона. Не слід забувати, що рибка чутлива до лікарських препаратів і солі. Бажано також регулярно тестувати воду в акваріумі на вміст азотистих сполук.
Сумісність
Риба-слон – вид, для якого не характерна агресія до сусідів по акваріуму. Можливе утримання навіть із видами, які в кілька разів менші за розмірами. Кращими компаньйонами стануть африканські рибки: ктенопоми, синодонтиси, риби-метелики, каламоїхти, тетра конго тощо. Добре уживається з мирними цихлідами – скаляріями, геофагусами.
Рибок не можна підсаджувати до активних і агресивних видів: більш повільні риби-слони програють конкуренцію за корм. До рослин даний вид повністю байдужий.
Годування риби-слона
У природі рибки-слони харчуються комахами, хробаками й іншими дрібними безхребетними, яких шукають у мулистому ґрунті за допомогою свого «хоботка».
На жаль, рибки погано приймають сухі корми. Лише деякі з них звикають до пластівців і тонучих гранул, наприклад, TetraMin або Tetra Discus. Основу раціону складають мотиль і трубочник, іноді можна підгодовувати дрібними шматочками нежирної риби. Весь корм риби-слони збирають на дні, але перед тим, як з’їсти його, підкидають здобич угору. Важливо, щоб сусідами гнатонем не були активні риби, здатні швидше поїдати наданий корм. Часто рибки здатні годуватися з руки господаря.
Розмноження та розведення
На зараз успішних випадків розмноження нільських слоників у акваріумі не зафіксовано. Багато з них виловлені у дикій природі. У природних умовах рибки стають статевозрілими у віці 2-3 років. Плодючість самок може досягати 2000 ікринок, а період інкубації тривати близько двох тижнів. Дослідники вважають, що неможливість розмноження пов’язана зі зниженням чутливості риб до електричних сигналів у неволі. А саме ці сигнали дозволяють розпізнавати представників протилежної статі.
