У систематиці риб досі залишається досить багато білих плям. Поява нових даних призводить до регулярного перегляду систематичного становища окремих видів. У подібну «карусель» потрапила і рибка, про яку ми розповімо у нашій статті. Йдеться про цихлазому восьмисмугову, більш відому як цихлазома бджілка. За свою історію вона неодноразово змінювала «місце проживання» у системі тваринного світу. Давайте ближче познайомимось із цією цихлідою і дізнаємося, що її пов’язує з відомим американським боксером.
Зміст
Загальні відомості
Цихлазома бджілка, або восьмисмугова цихлазома (Rocio octofasciata) – прісноводна променепера риба з родини Цихлові. Проживає вид у Центральній Америці. Своєю назвою рибка завдячує характерним темним поперечним смужкам на тілі, які, щоправда, помітні не відразу. Це одна з найкрасивіших цихлазом, адже її тіло всипане великою кількістю блакитних і зелених плямочок, що спалахують у відбитому світлі.
В утриманні рибка не висуває особливих вимог, проте необхідно враховувати великі розміри цихлазоми бджілки та її агресивний характер. Саме завдяки бійцівському характеру в західних країнах рибку назвали цихлазомою «Джек Демпсі» на честь відомого американського боксера.
Існує дуже красивий різновид восьмисмугової цихлазоми, яка називається Блю Демпсі – вона є власником чудового блакитного забарвлення тіла.
Зовнішній вигляд
Тіло цихлазоми бджілки потужне, практично овальне. Рибки здатні виростати до 20-25 см. Голова рибок велика, з немалим ротом і м’ясистими губами. Над головою у чоловічих особин може розвиватися помітне потовщення.
Плавники добре розвинені. Спинний простягається від голови до хвоста і загострений на кінці так само, як і анальний. Хвостовий плавник одинарний округлий.
Забарвлення тіла молодих особин, як і в більшості цихлід, непоказне сірувате. Плям, що світяться, практично немає, але добре помітні 8 або більше темних смужок. У віці близько року цихлазоми бджілки набувають свого звичайного забарвлення, яке перетворює їх на неймовірно красивих мешканців акваріума. Основні кольори тіла дорослої риби варіюються від оливкового до майже чорного. Кожна лусочка відливає блакитним або зеленим сяйвом. Особливо багато таких точок у чоловічих особин. Світіння цих лусочок нагадує блиск крапель роси, що й відбилось у назві роду. У міру дорослішання смужки стають менш помітними.
Якщо цихлазома бджілка відчуває стрес або утримується в невідповідних умовах, то її забарвлення блідне, а блискітки поступово зникають.
Тривалість життя у належних умовах складає 10-14 років.
Ареал проживання
Природний ареал цихлазоми бджілки включає в себе водойми від південного кордону Мексики до Гондурасу. Рибка полюбляє невеликі, зарослі водяною рослинністю річки з повільною течією та піщаним або мулистим дном. За типом харчування цихлазома бджілка – засадний хижак, що віддає перевагу дрібній рибі, хробакам, комахам.
Є повідомлення про те, що вид був штучно завезений і добре прижився в низці інших країн, наприклад, США і Таїланді.
Догляд і утримання
Утримують цихлазому бджілку зазвичай парами. Враховуючи їх чималий розмір і яскраво виражену територіальність, найкраще, якщо на самця та самку припадатиме не менше 100 літрів води. Якщо планується підселення інших цихлід, то одразу вибирайте акваріум об’ємом 200-300 літрів.
Як і інші цихлазоми, бджілки люблять перекопувати ґрунт. Тому краще зупинитись на піску великої фракції. У якості декорацій відмінно підійдуть великі корчі, каміння, керамічні горщики, з яких варто створити якнайбільше укриттів. Більшість живих рослин не витримають натиску цихлазоми бджілки, будуть вирвані та знищені. У кращому випадку в акваріумі залишаться анубіаси чи криптокорини, але останніх краще посадити в окремі горщики.
Для забезпечення комфортних умов акваріум має бути оснащений потужним зовнішнім фільтром і компресором. Воду бджілки люблять теплу, тому знадобиться терморегулятор. Освітлення встановлюється помірне чи яскраве, щоб можна було у всій красі милуватися блиском лусочок цих цихлід.
Щоб уникнути накопичення шкідливих продуктів обміну у воді, щотижня потрібно підмінювати 20% води на свіжу. Найчастіше для цього використовується вода з-під крана. На жаль, часто вона містить речовини, небезпечні для риб, такі як хлор або важкі метали. Швидко підготувати воду та зробити її безпечною для риб допоможе кондиціонер Tetra AquaSafe. Просто додайте 5 мл засобу на кожні 10 літрів свіжої води і можете сміливо виливати її в акваріум із рибками.
Оптимальні параметри води для утримання: Т=25-26°С, pH=6.5-7.5, GH=8-12.
Сумісність
Цихлазома бджілка славиться своєю агресивністю, недарма їй дали ім’я боксера-важковаговика, прославленого своїм атакуючим стилем бою. Дуже часто рибку тримають у видових акваріумах, але спільне проживання з іншими видами не виключається. Щоправда, багато тут залежить від особливостей кожної конкретної особи: комусь попадаються відносно спокійні цихлазоми, іншим щастить менше, і вони отримують справжнього тирана.
Цихлазома бджілка є хижаком, тому будь-які спроби утримувати її з дрібними видами риб приречені на невдачу. Цихліда сприйматиме їх лише як живий корм, і іншого очікувати не варто.
У якості сусідів найкраще підійдуть геофагуси, астронотуси, діамантові, чорносмугові чи манагуанські цихлазоми. Можна поєднувати бджілок із іншими великими рибами – чорними паку, гігантськими гурамі, пангасіусами, птеригопліхтами.
Годування цихлазоми бджілки
Цихлазома бджілка – типовий засадний хижак, у її раціоні повинні переважати продукти з високим вмістом білків тваринного походження. Незважаючи на те, що цихлазома поїдатиме живі чи заморожені корми, від них краще відмовитися, адже вони не збалансовані, а ще можуть стати джерелом інфекцій у акваріумі, не кажучи вже про зручність зберігання та годування. Не варто годувати рибок фаршем із м’яса теплокровних тварин, у цихлід немає ферментів для перетравлювання подібної їжі.
Якісні сухі корми для цихлід Tetra Cichlid стануть найкращим вибором для цихлазоми бджілки. Вони містять усі необхідні поживні елементи та вітаміни, що забезпечать добрий ріст і міцне здоров’я риб. Можна вибрати найзручнішу форму: плаваючі палички Tetra Cichlid Sticks або особливі великі пластівці Tetra Cichlid XL Flakes.
Цихлазоми бджілки схильні до переїдання, тому годувати їх потрібно потроху 2-3 десь у день, а раз на тиждень влаштовувати розвантажувальний день.
Розмноження та розведення
Розведення цихлазоми бджілки у домашніх умовах не особливо складне. Найчастіше навіть не знадобиться втручання акваріуміста – рибки без проблем нерестяться у загальних акваріумах.
Підібрати пару бджілок – не найпростіше завдання, адже статеві відмінності у них виражені неявно. Самці більші, яскравіше забарвлені та мають гостріші плавники. На боках їх тіла можна виявити темні плями у центрі та біля хвоста. Важливо пам`ятати, що дорослі риби утворюють пари неохоче. Якщо ви плануєте розведення, то краще взяти групу мальків із 6-8 особин і дочекатися моменту, коли рибки самі сформують пари.
Цихлазоми бджілки здатні нереститись у загальних акваріумах, але варто пам’ятати, що в цей час їхня агресивність різко підвищується, тому можуть постраждати інші рибки. В ідеалі розводити їх варто в окремій нерестовій ємності.
Стимулом до нересту служить підвищення температури води до 28°С та масовані підміни води. Спочатку самець і самка вибирають та очищають місце, куди відкладаються ікринки. Самець одразу їх запліднює. Плодючість самки може становити від 400 до 1000 ікринок. Цихлазоми бджілки – турботливі батьки, вони ретельно стежать за кладкою, обмахують її, видаляють загиблі ікринки. Самець охороняє місце кладки від інших риб. Після вилуплення личинок (через 24-36 годин) цихлазоми бджілки переносять їх до заздалегідь виритої ямки у ґрунті. Причому повторити цю процедуру вони можуть кілька разів. Нерідко це лякає акваріумістів, які побоюються, що цихліди з’їдають своє потомство. Якщо рибки нерестяться в окремому акваріумі, то рекомендується відсадити самця. Кілька днів личинки харчуються вмістом жовткового мішка, а потім переходять до самостійного харчування. Статевої зрілості цихлазоми досягають у віці близько року.
