Папороті – один із відділів царства рослин, серед яких також зустрічаються види, що використовуються акваріумістами для створення своїх підводних композицій. Мабуть, найпопулярніша серед них – таїландська папороть, про яку й ітиметься у нашій статті.
Зміст
Загальні відомості
Папороть таїландська (Microsorum pteropus) – акваріумна рослина з родини Багатоніжкові. Походить із тропічних широт південно-східної Азії. У західних країнах більш відома як яванська папороть.
Є однією з найулюбленіших акваріумних рослин серед творців травників, оскільки відрізняється вражаючою витривалістю і привабливим зовнішнім виглядом. В акваріумах любителів папороть з’явилася понад 50 років тому. За такий довгий термін селекціонери зуміли отримати велику кількість різновидів, що відрізняються формою листя і розмірами, найвідоміші з них – папороть вузьколиста і папороть Вінделова.
Великим плюсом таїландської папороті є можливість утримання разом із рослиноїдними рибками, наприклад, золотими чи цихлідами Мбуна. Хоча причини, за якими рибки намагаються уникати поїдання папороті, досі не встановлені: можливо, відіграє роль жорстка структура листка чи гіркі речовини у клітинах листя.
Зовнішній вигляд
Класична таїландська папороть складається з довгого кореневища та широкого ланцетоподібного листя, колір якого варіюється від оливкового до темно-зеленого. Довжина листків може сягати 15-30 см, краї мають невелику хвилястість. У сприятливих умовах рослина утворює густі зарості. Росте рівномірно протягом усього року.
На нижньому боці листка добре помітні круглі утворення. Це так звані соруси – місця дозрівання спор папороті.
Ареал проживання
Таїландська папороть зустрічається на широкій території у субтропіках і тропіках південно-східної Азії. Рослину можна виявити на острові Ява, у Малайзії, Таїланді, північно-східній Індії й у деяких регіонах Китаю.
У природі папороть живе як повністю зануреною, так і у частково затоплених місцях. Як правило, її знаходять на корінні дерев і каменях, на яких вона міцно закріплюється, що допомагає виростати навіть у річках з бурхливою течією та на схилах водоспадів.
Види
Папороть таїландська вузьколиста (Microsorum pteropus «Narrow»)
Особливістю даної форми папороті є витягнуте вузьке листя шириною 1-2 см. Догляд і утримання рослини нічим не відрізняються від «класичної» форми. Його закріплюють, як правило, на камінні та корчах.
Папороть таїландська Вінделова (Microsorum pteropus «Windelov»)
Один із найцікавіших різновидів таїландської папороті, у якої кінчики листків розгалужуються. Рослину нерідко називають папороттю «Оленячий ріг».
Догляд і утримання
Таїландська папороть підходить для вирощування у тропічних акваріумах практично всіх розмірів. Розміщувати її краще на середньому плані чи біля стінок акваріума. Нерідко добре розвинені розетки рослини використовують як центральний елемент композиції. Темпи росту папороті невисокі, вона не потребує частої стрижки, тому часто стає гостем «ледачих» травників.
Посадка таїландської папороті має свої особливості. Рослина має добре розвинене кореневище і зовсім невеликі корінці. Глибоко прикопувати кореневище у жодному разі не можна, це може призвести до загибелі папороті. Найоптимальніший варіант – прив’язати папороть до каменя чи кореня. Для цього використовують тонку волосінь, бавовняну нитку чи суперклей. Поступово рослина щільно приростає до субстрату. У зв’язку з цим наявність ґрунту і його структура зовсім не важливі, тому при підборі ґрунту орієнтуються на потреби інших видів рослин.
Таїландська папороть здатна рости практично за будь-якого рівня освітлення і навіть деякий час витримує затінення. Але оптимальні темпи росту спостерігатимуться при помірному та сильному освітленні. Тривалість світлового дня має становити 8-12 годин.
Також не потребує рослина у додатковій подачі СО₂. Хоча періодичне додавання «рідкого вуглецю» – Tetra CO₂ Plus – позитивно позначиться на рості та розвитку рослини.
У зв’язку зі слабким розвитком коренів більшу частину поживних елементів таїландська папороть отримує через листя. Тому важливо підгодовувати рослину рідкими добривами, наприклад, Tetra PlantaMin. Вони містить важливі для рослини калій і залізо.
Параметри води не відіграють великої ролі у вирощуванні таїландської папороті.
Температуру води досить підтримувати на рівні 23-26°С. Вона повинна мати слабокислу чи нейтральну реакцію (pH=6,5-7,5). Оптимальна жорсткість води – 5-20 dH.
Частих підмін води таїландська папороть не любить, досить підмінювати 20% води раз на 7-14 днів.
Розмноження
У домашніх умовах таїландська папороть добре розмножується вегетативним способом. Перший варіант – це поділ кореневища. Його ділянки з 2-3 листками можна акуратно відрізати від материнського куща та висадити у нове місце.
Другий варіант цікавіший. Справа в тому, що у таїландської папороті на старих листках, які руйнуються, можуть утворюватися бруньки, з яких розвиваються молоді рослини. Коли материнський листок повністю руйнується, дрібні паростки спливають на поверхню і плавають там доти, доки кореневище, яке розрослося, не потягне рослину на дно. Молоді рослини можна акуратно відокремлювати і прикріплювати на сусідні корчі.
