Озеро Малаві (Ньяса) – третє за площею серед Великих Африканських озер. Має тектонічне походження, тобто, це розлом між плитами літосфери, який заповнений водою. Особливості походження і відносна ізоляція зробили озеро справжньою колискою видоутворення. Величезна кількість риб трапляється тільки тут, багато з них ще не мають наукового опису. Одними з найбільш популярних озерних жителів в акваріумістиці є псевдотрофеуси, про яких і піде мова в нашій статті.
Зміст
Загальні відомості
Псевдотрофеус (Pseudotropheus sp.) – рід прісноводних променеперих риб із сімейства Цихлові. У природних умовах є ендеміками озера Малаві (Ньяса). Належать до групи Мбуна, що буквально означає «риба, що живе в камінні». Таку назву рибки отримали зовсім не випадково. Вони живуть уздовж скелястих берегів, де знаходять для себе притулок і основний корм – водорості, які зішкрібають за допомогою особливих зубів.
Псевдотрофеуси – рибки середнього розміру, з різноманітним забарвленням і помірною агресивністю, що робить їх одними з найулюбленіших акваріумістами цихлід.
Систематика роду неодноразово переглядається, і в неї вносяться зміни відповідно до новітніх даних, що лише доводить невелику вивченість іхтіофауни озера Малаві.
Варто зазначити, що багато видів псевдотрофеусів здатні схрещуватися між собою, тому проблема підтримки «чистої лінії» в акваріумістиці залишається актуальною.
Зовнішній вигляд
Псевдотрофеуси мають торпедоподібну форму тіла та виростають до 9-12 см. Голова з великими і м’ясистими губами, у ротовій порожнині розташовані зуби для зішкрібання водоростей. Спинний плавець тягнеться від голови до хвоста, часто має окантовку. Анальний плавник загострений, з кількома яскравими овальними плямами. Хвіст однолопастний.
Що стосується забарвлення, то у представників даної групи можна знайти всі кольори веселки: червоні, сині, жовті та ін. Багато видів мають різноманітні географічні раси, також відрізняються кольором луски. На тілі обов’язково є поперечні смужки різного ступеня вираженості.
Тривалість життя в акваріумі складає до 10 років.
Ареал проживання
Псевдотрофеуси є ендеміками озера Малаві (Африка). Ця тектонічна водойма дала початок багатьом видам риб. Живуть біля скелястих берегів, де харчуються переважно водоростями, які ростуть на камінні, личинками дрібних комах, молюсками.
Самці займають певну територію і ревно її охороняють. Самки і молоді особини не в період розмноження збиваються в невеликі зграї.
Види
Псевдотрофеус зебра (Maylandia zebra)
Мешкає в озері Малаві, включаючи острова Лікома і Чізумулу.
Досягає розміру 10-11 см. Тіло продовгувате, голова велика з крупними очима. Спинний плавник невисокий тягнеться від голови до хвоста, кінець його загострений. Забарвлення різноманітне: помаранчеве, блакитне, чорно-біле і блакитно-чорне. Самки дрібніші та повніші самців, також у чоловічих особин на анальному плавці спостерігаються яскраві помаранчеві плями.
Рекомендований мінімальний об’єм для утримання – 200 літрів. Агресивна та нетовариська риба. На одного самця повинно припадати не менше 2-3 самок.
Псевдотрофеус Демасоні (Chindongo demasoni)
Мешкає на мілководді в озері Малаві біля берегів Танзанії в регіоні, відомому як Скелі Помбо.
Розмір дорослої особини не перевищує 7 см. Забарвлення рибок представляє собою чергування смужок темно-синього і блакитного кольорів.
Незважаючи на невеликий розмір, цихліди потребують значного об’єму акваріума – від 150 літрів. Територіальний і агресивний вид. Самці здатні нападати на сусідів, навіть на тих, які значно перевершують їх за розміром. Утримувати краще гаремом із самця і кількох самок.
Псевдотрофеус ломбардо (Maylandia lombardoi)
Мешкає в озері Малаві біля островів Мбенж і Намаленьє.
На даний момент вид перенесений в рід Майландія. Максимальний розмір – до 10 см. Для риб характерний яскраво виражений статевий диморфізм: самці мають жовте забарвлення з темними смужками, а самки – блакитне з аналогічними смужками.
Для утримання знадобиться акваріум від 200 літрів. Вид агресивний і територіальний. Утримувати краще одного самця і кілька самок.
Псевдотрофеус Ацей (Pseudotropheus sp. «Аcei»)
Ще один представник малавійських цихлід, який приваблює акваріумістів своїм яскравим забарвленням. Залежно від географічного регіону виділяються кілька морф, що відрізняються кольором, але найбільш популярною є форма з блакитним тілом і жовтими плавниками.
Виростає до 12-15 см. Веде зграйний спосіб життя. Один із найбільш спокійних псевдотрофеусів, добре уживається з іншими пропорційними цихлідами. Для утримання знадобиться акваріум від 200 літрів.
Псевдотрофеус червоний (Maylandia estherae)
Населяє частину озера Малаві, що примикає до кордону Мозамбіка.
Виростає до 10-12 см. Яскраво виражений статевий диморфізм. Самці світло-блакитні з темними поперечними смужками, на анальному плавці є плями. Забарвлення самок варіює від коричнево-бежевого до оранжевого-червоного. Існує кілька колірних морф.
Для утримання знадобиться акваріум від 200 літрів. Агресивна риба, яка може з легкістю нападати не тільки на конкурентів, а й на самок та інших рибок. Запускати в акваріум краще всього одного самця і кілька самок.
Псевдотрофеус елонгатус Мпанга (Chindongo elongatus Mpanga)
Ендемік озера Малаві, мешкає в його північно-західній частині біля села Чілумба.
Виростає рибка до 10 см в довжину. Забарвлення більшої частини тіла представлене чергуванням темно-синіх і світло-блакитних смужок. Всі плавники мають темну, майже чорну облямівку. Хвостовий плавець і закінчення спинного забарвлені в яскраво-жовтий колір.
Мінімальний рекомендований об’єм акваріума – від 200 літрів. Відносно агресивний і територіальний вид, який краще утримувати у видовому акваріумі або з пропорційними малавійськими цихлідами.
Псевдотрофеус Піндані (Chindongo socolofi)
Мешкає в частині озера Малаві, що омиває береги Мозамбіку.
Максимальний розмір в акваріумі 10-11 см. Тіло забарвлене в ніжно-блакитний колір, плавники мають темно-синій обідок. Статевий диморфізм не виражений. Статевозрілих самців можна відрізнити за яскравими плямами на анальному плавці.
Для утримання знадобиться акваріум від 160 літрів. У порівнянні з іншими видами групи Мбуна, досить спокійний. Утримувати краще самця і кілька самок. В сусіди по загальному акваріуму краще підбирати цихлід схожих за розмірами або більших псевдотрофеуса Піндані.
Псевдотрофеус саулозі (Chindongo saulosi)
Ще один ендемік озера Малаві. Максимальна довжина дорослої особини не перевищує 9 см. Статевий диморфізм яскраво виражений. Самка забарвлена в яскраво-жовтий колір. Альфа-самець набуває синього забарвлення з темними поперечними смугами. Природні популяції виду перебувають на межі вимирання.
Утримувати необхідно в акваріумах від 200 літрів, на одного самця повинно припадати 2-3 самки.
Псевдотрофеус майнгано (Pseudotropheus cyaneorhabdos)
Цей вид, раніше відносився до роду Меланохроміс, проживає біля узбережжя острова Лікома на глибинах від 3 м до 10 м.
Максимальний розмір тіла 10 см. Основне забарвлення тіла темно-синє з декількома блакитними горизонтальними смужками. Плавці та хвіст також мають облямівку світло-блакитного кольору. Утримувати краще в акваріумах від 200 літрів. Самці територіальні та нетовариські. Найкраще помістити в акваріум гарем з одного самця і кількох самок.
Псевдотрофеус Йохані (Pseudotropheus johannii)
Вперше вид був відкритий в 1937 році і живе тільки в озері Малаві на глибинах до 5 метрів. Зустрічається переважно біля скель Мазіньє і мису Нгомбо.
Максимальний розмір тіла – 10 см. Самець забарвлений у світло-синій колір з паралельними горизонтальними смужками. На анальному плавці світлі овальні плями. Молоді особини і самки мають оранжево-золоте забарвлення з ледь помітними смугами.
Відносно спокійний вид. Добре уживається з іншими пропорційними цихлідами озера Малаві. Самці нетерпимі один до одного і до риб, зі схожим забарвленням. На одного самця повинно припадати 2-4 самки. Рекомендований об’єм акваріума від 130 літрів.
Догляд і утримання
Утримання псевдотрофеусів у домашніх акваріумах вимагає певної підготовки. Самі по собі рибки досить витривалі, однак не варто нехтувати об’ємом акваріума, кількістю декорацій і правильно підібраними сусідами.
Найкращим варіантом утримання псевдотрофеусів стане гарем з 1 самця і 3-4 самок. Для такої зграйки знадобиться акваріум на 100-150 літрів. Він має бути обладнаний кришкою, а оформити його найкраще в стилі, максимально наближеному до природного: кварцовий пісок на дні, велика кількість каменів і фрагментів скельних порід. Необхідно організувати безліч укриттів, в цьому можуть допомогти також різноманітні гроти і трубки. Рослини висаджувати зазвичай недоцільно, рідкісні види встоять проти натиску рибок вегетаріанців. Можна звернути увагу на анубіасів, жорстким листкам яких зашкодити не так просто.
Для псевдотрофеусів важлива висока якість води. Акваріум необхідно забезпечити потужним зовнішнім фільтром, компресором для аерації та терморегулятором для підтримки комфортної температури. Раз у тиждень обов’язкові підміни до 20% від об’єму акваріума.
Оптимальні параметри води для утримання: Т=24-28°С, pH=7,2-8,5, GH=4-20.
Сумісність
Псевдотрофеус, як і інші жителі озера Малаві, рибки територіальні та вкрай не люблять вторгнення на свої кордони. Тому по можливості їх краще утримувати у видовому акваріумі. У великих ємностях можна поселити з іншими представниками Мбуна: лабідохромісами, меланохромісами, лабеотрофеусами і т.п.
Тримаючи кілька видів не забудьте забезпечити рибок достатньою кількістю укриттів і завжди дотримуйтесь правильного співвідношення статей.
Годування псевдотрофеусів
При домашньому утриманні псевдотрофеусів особливу увагу необхідно приділити правильному харчуванню. Не можна забувати, що більше 60% раціону таких цихлід становить рослинна їжа. Тривале годування високобілковими живими або замороженими кормами (мотиль, трубочник і т. ін.) може привести до проблем із шлунково-кишковим трактом і навіть до загибелі риби. Та й сам подібний корм може стати джерелом інфекцій.
Тому краще всього зупинити свій вибір на якісних сухих кормах з високим вмістом водоростей:
- Tetra Malawi – корм, спеціально розроблений для малавійських цихлід групи Мбуна. Випускається в формі пластівців і гранул, на 40% складається з водоростей (спіруліна, норі, хлорелла). Повністю задовольняє харчові потреби травоїдних цихлід.
- Tetra Cichlid Algae Mini – корм у вигляді кульок, що містить спіруліну. Відрізняється високою по’їдаємістю і повністю забезпечує меланохромісів усіма поживними елементами.
- TetraPro Algae – чіпси, приготовані за сучасною низькотемпературною технологією, що дає змогу зберегти ще більше корисних вітамінів. Зелений центр корму є концентратом водорості спіруліни.
Розмноження та розведення
Розведення псевдотрофеусів не представляє особливих труднощів. Вони легко можуть розмножуватися навіть в загальному акваріумі. Плодючість самок в середньому становить 50 ікринок. Відкладену ікру самка набирає в рот. Округлі яскраві плями на анальному плавці самців дуже нагадують ікру, тому самки намагаються схопити їх, в цей момент самець випускає своє молочко та запліднює ікру.
Інкубація досить тривала – 2-4 тижні. Весь цей час самка не харчується, а мальки розвиваються повністю. Перший час вони також ховаються в рот матері при перших ознаках небезпеки. Однак потім малюків краще відсадити, іноді дорослі особини можуть поласувати мальками.
Статева зрілість настає у віці 9-12 місяців.
