Рід Скалярії (Pterophyllum) зараз включає в себе всього три види і, мабуть, найефектнішим із них є скалярія альтум, або високотіла. Розмах плавників цих рибок може досягати 40 см, але не дивлячись на розмір, плавають альтуми витончено і граційно.
Зміст
Загальні відомості
Високотіла скалярія, або скалярія альтум (Pterophyllum altum) – прісноводна тропічна рибка із сімейства Цихлові. Нарівні зі звичайною скалярією і скалярією Леопольда становить тріаду роду Pterophyllum. Вид був описаний французьким зоологом Жаком Пеллегріном в 1903 році. «Altum» в перекладі з грецького означає «високий», що ілюструє головну відмінність цього виду від інших скалярій – сильно витягнуте вгору тіло. З плавниками розмір деяких особин може досягати 40 см.
Скалярії альтум можуть послужити окрасою будь-якого великого акваріума. Їх рухи граційні та легкі. Перші особини, що потрапили в аматорські акваріуми, були виловлені в дикій природі. Вартість риб була досить висока. Навіть у наш час, незважаючи на успіхи в розмноженні цих величних риб, у продажу можна зустріти «дикунів».
Скалярії альтум схожі на звичайних скалярій, через що часом виникає плутанина. Особливо важко відрізнити альтумів від деяких скалярій, що мешкають у басейні річки Ріо-Негро, вони мають видовжене тіло і трохи виступаючу мордочку. На жаль, це грає на руку нечесним комерсантам, які видають їх за справжніх альтумів і продають цей вид за ціною в десятки разів дорожче.
Альтум дуже витривалі риби, при правильній технології переведення в акваріум навіть серед природних особин втрати мінімальні. Велику частину часу рибки проводять у середніх шарах води, але корм легко беруть і з поверхні, і з дна.
Зовнішній вигляд
Скалярії альтум відрізняються великим і струнким тілом. Анальний і спинний плавники у риб витягнуті набагато сильніше, ніж у інших видів скалярій, їх розмах може досягати 40 см. Найбільш явною відмінністю альтумів є виражена сідловидна западинка в ділянці чола.
На тілі альтума добре видно чотири темні, практично чорні смужки. Їх інтенсивність залежить від настрою рибки й навколишнього оточення. Під час стресу між ними можуть виявлятися додаткові більш бліді смужки. Якщо скалярія альтум збуджена, то за оком з’являється темна пляма. Подібне спостерігається у всіх представників роду.
Тривалість життя рибок у домашніх умовах становить 10-12 років.
Ареал проживання
Межі природного проживання альтумів досі описані не в повному обсязі. Можна точно стверджувати, що вид живе на всьому просторі від річок Оріноко й Ріо-Негро до Амазонки. Дуже ймовірно, що ареали альтума і звичайної скалярії перетинаються, і навіть не виключена поява природних гібридів на цій території.
Зустрічаються рибки у водоймах і з чорною тропічною водою, і в світлих водах, але більшість обирають першу. Вода, за рахунок великої кількості гниючої органіки від осаду вологих тропічних лісів, тут м’яка і кисла. Люблять помірну течію і воду, багату на кисень.
Живуть скалярії альтум невеликими групами з 5-20 особин. Обирають території біля берега на глибинах до 3 метрів із густими зарослями водної рослинності та корчами, які служать природним укриттям.
Утримання і догляд
Для утримання скалярій альтумів знадобиться акваріум об’ємом не менше 100 літрів на пару. А якщо утримувати групу – в 2-3 рази більше. Встановити його краще в таке місце, де рибки не будуть відчувати зайвий стрес від сторонніх звуків. Особливо це стосується «дикунів», які на такий стрес можуть відреагувати спробами вистрибнути з води. З цієї ж причини акваріум повинен бути обладнаний кришкою.
Альтумів, як і дискусів, часто тримають у так званих гігієнічних акваріумах, тобто таких ємностях, в яких немає ґрунту. Це дозволяє стежити за забрудненнями і вчасно очищати дно. До того ж, в акваріумах з ґрунтом може спостерігатися таке явище: вночі, коли альтуми опускаються на дно для відпочинку, вони зачіпають своїми довгими плавниками ґрунт, і патогенна мікрофлора з його поверхні, може пошкоджувати плавники. При бажанні все-таки використовувати ґрунт, найкраще зупинитися на тонкому шарі (до 10 см) кварцового піску. Найчастіше природні водойми мають такий субстрат. При необхідності частину його можна легко витягти, промити й повернути в акваріум.
В якості декорацій зазвичай використовуються натуральні корчі, камені і широколисті живі рослини (наприклад, ехінодоруси). Останні також є прекрасним місцем для відкладання ікри.
Особливу увагу необхідно приділити якісній фільтрації. Найкраще встановити продуктивний зовнішній фільтр. Течія може бути помірною, адже на відміну від дискусів, альтуми добре його переносять. Для аерації потрібно встановити відповідний за потужністю компресор. А для додаткового очищення акваріума від патогенних мікробів часто використовується ультрафіолетовий стерилізатор. Не обійтися при утриманні альтумів і без терморегулятора, адже ці тропічні рибки люблять температуру води від 27 °С.
Для підтримки високої якості води необхідні щотижневі підміни до 20% від об’єму акваріума.
Оптимальні параметри води для утримання: Т=27-29°C, pH=4.8-6.2, GH=5-12.
Сумісність
Скалярії альтум відрізняються миролюбною вдачею, але не варто забувати, що вони все одно є цихлідами, і зачатки мисливських інстинктів є і у цього виду. Ідеальним варіантом буде видовий акваріум, в якому рибки зможуть продемонструвати всю свою красу.
Гарними сусідами стануть великі харацинові: орнатуси, лимонні тетри, рубростигми, мінори, живородні рибки: мечоносці, молінезії. Сомики коридораси, анциструси та торакатуми також добре підійдуть для спільного утримання.
Не варто підсаджувати до альтумів рибок, розмір яких у дорослому стані не перевищує 4 см (мікрорасбори, отоцинклюси і подібні). Рано чи пізно скалярії можуть почати на них полювання. Але при спробі проковтнути здобич, вона легко застряє в роті рибок, що може стати причиною їх загибелі.
Звичайно ж, не можна утримувати альтумів із великими хижими рибками, які можуть не тільки обкусати їх шикарні плавники, а й забити скалярій до смерті.
Годування альтумів
Природний раціон альтумів досить різноманітний. Він включає в себе комах, черв’яків, ракоподібних, мальків інших риб. З цієї причини багато акваріумістів вважають за краще годувати рибок живими або замороженими кормами, такими як мотиль, артемія, трубочник. Подібні корми не можуть повністю задовольнити харчові потреби альтумів, і до того ж, несуть потенційну загрозу зараження акваріума. Категорично не рекомендується годувати високотілих скалярій фаршем теплокровних тварин (наприклад, яловичим), у риб немає специфічних ферментів для перетравлення даного виду м’яса.
Ідеальним рішенням для годування альтумів у домашніх умовах стануть якісні сухі корми. Вони повністю збалансовані, містять комплекс вітамінів і пребіотиків, добре засвоюються і зменшують кількість відходів риб, що дає змогу підтримувати чистоту води в акваріумі.
Скалярії альтум не беруть корм, що впав на дно, тому для них найкраще підійдуть корми у формі пластівців або чіпсів, які тривалий час утримуються на поверхні, після чого повільно занурюються:
- TetraMin Flakes – збалансований корм у вигляді суміші високоякісних пластівців з функціональними поживними речовинами, що забезпечує повноцінний раціон для щоденного харчування всіх видів декоративних риб. Підтримує здоровий ріст і життєві сили риб, а також яскравість забарвлення. Пластівці довго плавають на поверхні, перш ніж повільно опуститися на дно.
- TetraPro Energy – корм у формі чіпсів, виготовлених по делікатній низькотемпературній технології, що дозволяє зберегти високу поживну цінність і стабільність вітамінів. Особливий енергетичний концентрат в центрі чіпсів – джерело додаткової енергії. Містить пребіотики для поліпшення травлення.
- Для внесення різноманітності в раціон ваших альтумів, запропонуйте їм ласощі з серії Tetra FreshDelica. Це популярні кормові організми (мотиль, артемія, дафнія, криль) в особливому поживному желе. Проти такої смакоти не встоїть жодна рибка!
Розмноження та розведення
Як і в багатьох інших видів цихлід, розмноження скалярій альтумів має сезонні цикли. Найбільш сприятливий період – з квітня по червень. Статевий диморфізм у рибок не виражений: самці трохи більші за самок, мають крутіший лоб і контрастніше забарвлення. Однозначно визначити стать можна за кілька днів до нересту, коли стануть добре помітні яйцеклад у самки і генітальна папіла у самця. Тому найбільш правильний варіант – дочекатися, поки рибки самі розіб’ються на пари. Пару виробників можна залишити в загальному акваріумі, а можна пересадити в окрему нерестову ємність. Важливо зазначити, що вода повинна бути дуже м’яка, у жорсткій воді ікра може загинути.
Новоутворена пара шукає собі місце для майбутнього ікрометання. Зазвичай це плоска поверхня – стінка акваріума, широкий лист рослини, великий камінь.
Самка здатна відкласти від 300 до 500 ікринок. Після запліднення батьки старанно доглядають за кладкою, очищаючи її від сміття й загиблих ікринок, обмахують плавниками для утворення потоку води, а також відганяють непроханих гостей.
Інкубація триває приблизно 60 годин. Личинки, які вилупилися повисають на субстраті або опускаються на дно акваріума. Перший час рибки харчуються запасами жовткового мішка, після його розсмоктування розмір мальків становить орієнтовно 5 мм, і вони починаються самостійно харчуватися.
Типова форма тіла починає проявлятися на 10-12 день, вертикальні смуги виникають на 18 день. Коли мальки досягнуть розміру близько 4 см, їх необхідно відсадити в більш просторий акваріум. Посадка молодняка повинна складати 40-50 особин на 100 літрів води.
