Акваріумні рибки значно відрізняються за темпераментом: одні плавають повільно та вальяжно, інші ж ніколи не припиняють активного руху. Саме до останніх і відноситься барбус суматранський – метушлива рибка з красивим смугастим забарвленням.
Зміст
Загальні відомості
Барбус суматранський (Puntigrus tetrazona) – акваріумна рибка із сімейства Коропові. Вона відома акваріумістам уже понад 100 років, при цьому залишається дуже популярною. Її поширення обумовлене гарним забарвленням рибки, цікавою поведінкою та невибагливістю в утриманні.
Закінчення «tigrus» в назві роду дуже співзвучно латинському слову «tigris», що позначає «тигр» і вказує на характерне для представників роду смугасте забарвлення, а видову назву відображає кількість цих смуг – чотири (грец. «Tetra»).
Зараз барбусів суматранських уже ніхто не виловлює з природних водойм. Розвести їх не складає особливих труднощів, тому на продаж представники виду надходять з рибницьких ферм країн Південно-Східної Азії чи від місцевих розводчиків. Варто зазначити, щоб природні особини мають не таке яскраве забарвлення, а акваріумні рибки в результаті тривалої селекції можуть похвалитися яскравим вбранням. Була навіть отримана альбіносна форма (золотий барбус), насичено зелена з металевим відблиском (барбус-мутант, чи моховий), а також вуалева.
Суматранські барбуси ніколи не стоять на місці, вони постійно сновигають акваріумом, ганяються за своїми родичами й іншими рибками. Однією з цікавих особливостей є періодичне завмирання вниз головою під кутом 45°. Однак якщо рибки смикаються і стоять практично вертикально, то це тривожний сигнал, який вказує на ранню стадію отруєння азотистими сполуками.
Часто можна чути, що суматранські барбуси «справжні хижаки» і забивають інших рибок. У більшості випадків це пов’язано з порушеннями умов утримання рибок, а саме – відсутністю зграї. Барбуси – рибки не хижі, але забіякуваті, то ж якщо їх утримувати одиночно або в нечисленних групах, вони можуть нападати на інших риб. Якщо ж кількість особин перевищує 6 штук, то подібне спостерігається вкрай рідко, адже рибки зайняті «розбірками» тільки зі своїми родичами.
Барбуси суматранські дуже витривалі, їх можна рекомендувати як перших риб для початківців акваріумістів.
Зовнішній вигляд
Суматранські барбуси мають високе, округле тіло із загостреною головою, обриси тіла відображають стрімкість у русі. Розмір рибки становить 5-6 см. Вусики на голові відсутні.
Основне забарвлення тіла варіюється від сріблястого до жовтувато-червоного. Поперек тулуба проходять чотири чорні широкі смужки. Перша – через око, друга – за грудним плавником, третя – за спинним, а остання – біля основи хвоста. За цю особливість рибку часто називають тигровим барбусом.
Спинний плавець високий, забарвлений у чорний колір. Решта плавців рожеві чи червоні. Особливо яскраво забарвлення проявляється у самців у період нересту. В цей час не лише плавники стають насичено червоними, а й мордочка.
Селекціонерами були отримані кілька варіацій суматранського барбуса:
- золотий (з рожевим тілом і червоними смужками);
- мутант, або моховий (зі смарагдовими смужками, які стали настільки широкими, що злилися в один візерунок);
- вуалеві – з сильно розвиненими плавниками.
Тривалість життя в акваріумі становить 4-6 років.
Ареал проживання
Як випливає з видової назви, своє походження рибка веде з острівних територій країн Південно-Східної Азії: Суматра, Борнео. Спочатку вид був ендеміком цих островів, але за тривалу історію освоєння поширився водоймами сусідніх країн: Таїланду, Камбоджі, Сінгапуру. Локальні популяції можна виявити навіть у США, Австралії та Колумбії.
У природному середовищі суматранські барбуси обирають лісові струмки і притоки, що протікають через джунглі, з чистою водою і піщаним дном. У таких водоймах росте безліч водних рослин, які служать укриттям і місцем добування їжі, а вода багата киснем.
Догляд і утримання
Утримання суматранських барбусів в акваріумі не вимагає створення яких-небудь спеціальних умов. Дуже важливо, щоб кількість особин у зграйках була не менше шести, в такому випадку рибки не будуть зачіпати інших мешканців акваріума. Для такої кількості риб ідеально підійде акваріум від 60 літрів, оснащений кришкою, адже барбуси, які загралися, можуть з легкістю вистрибнути з води.
Тип грунту особливої ролі не грає. Смугасті рибки добре виглядають як на тлі піску, так і на темній гальці середнього розміру. В якості декорацій підійдуть натуральні корчі та каміння.
Дуже важливо створити уздовж стінок акваріума острівці, щільно засаджені рослинами – у них рибки будуть ховатися, якщо злякаються чи вирішать відпочити від занадто активних родичів. Підійдуть будь-які популярні рослини: кабомба, ехінодорус, криптокорина, анубіас, валіснерія тощо. Центр краще залишити вільним, щоб барбуси могли гратися.
Для комфортного утримання суматранських барбусів знадобиться стандартний набір акваріумного обладнання:
- Фільтр відповідної потужності (внутрішній або зовнішній);
- Терморегулятор для підтримки комфортної температури води;
- Компресор для збагачення води киснем;
Освітлення може бути помірним або яскравим. Рухливі барбуси не будуть проти помірної течії, що дозволить тримати рибок у тонусі. Щотижня необхідно підмінювати до 30% об’єму води в акваріумі, щоб у воді не накопичувалися небезпечні продукти життєдіяльності риб.
Оптимальні параметри води для утримання: Т=24-26°С, pH=6.5-7.0, GH=5-18.
Сумісність
Суматранські барбуси – мирні, зграйні й дуже рухливі рибки, які вважають за краще триматись у середньому та нижньому прошарках води. Утримувати їх необхідно зграйками, інакше сусіди по акваріуму можуть постраждати. Найкраще у співмешканці підбирати рибок з подібним темпераментом: даніо-реріо, тернеції, конго, райдужниці, тетри. Прекрасно уживаються барбуси з будь-якими мирними сомиками: анциструсами, коридорасами, торакатумами.
Відмінно поєднуються зграйки різних видів барбусів, один до одного вони не проявляють агресії. Дуже цікаво цей вид виглядає з боціямі-клоунами – ще одними вихідцями з островів Суматра і Борнео, вони також мають тигрове забарвлення.
Несумісні суматранські барбуси із повільно плаваючими рибками і власниками довгих плавників (особливо вуалевих), які швидко будуть обкусані. Тому такі рибки, як півники, золоті або скалярії стануть не найкращим вибором. Представників групи Лабіринтові з подовженими грудними плавниками (гурамі, ляліуси) теж не рекомендується утримувати з барбусами – дуже великий ризик, що смугасті задираки відкусять ниткоподібні плавці.
Годування барбуса суматранського
Природний раціон барбусів суматранських представлений різноманітними безхребетними: комахами, їх личинками, черв’яками, тому часто для годування риб в акваріумі використовують живі чи заморожені корми. На жаль, вони незбалансовані та можуть нести загрозу зараження акваріума небезпечними паразитами, тому ідеальним вибором стануть якісні сухі корми для риб:
1. TetraMin Flakes – універсальний пластівчастий корм для всіх видів декоративних риб. Виготовляється з понад 40 видів відбірної сировини, містить усі необхідні поживні речовини та вітаміни, а також пробіотики для поліпшення роботи шлунково-кишкового тракту. Висока засвоюваність корму дозволяє знизити кількість відходів риб, отже, вода довше залишається чистою.
2. Високоенергетичні чіпси TetraPro Energy спеціально розроблені для активних рибок. Виготовляються по делікатній низькотемпературній технології, що дозволяє зберегти ще більше корисних речовин у кормі.
3. Корми Tetra Phyll і TetraPro Algae збагатять раціон барбусів дуже важливим рослинним компонентом, що позитивно позначиться на здоров’ї та тривалості життя.
Годувати барбусів необхідно кілька разів на день порцією корму, який буде з’їдений за кілька хвилин. Не забувайте, що рибки схильні до переїдання, тому раз на тиждень влаштовуйте їм «розвантажувальний день».
Розмноження та розведення
Барбуси суматранські відносяться до ікрометаючих рибок, для яких не властива турбота про потомство. Однак сам процес нересту досить простий, і спробувати розвести барбусів може навіть акваріуміст-початківець. Періодичний нерест – хоча б два рази на рік – дуже корисний для самок барбуса суматранського, бо запобігає розвитку кіст.
Визначити самку і самця до настання статевої зрілості (6-10 місяців) досить важко. Самки більші та мають округліше черевце, в той час як самці мають яскраве забарвлення плавників і мордочки.
Вибравши виробників, їх розсаджують у окремі акваріуми на тиждень-два і годують їх високобілковими та рослинними кормами. Барбусів можна розводити як парами, так і групами. Заздалегідь необхідно підготувати нерестовий акваріум – на пару рибок вистачить навіть 10 літрів. На дно вкладається сепараторна сітка, дрібнолисті рослини чи штучні кульки діаметром до 1 см. Вони необхідні для того, щоб батьки не змогли до падаючої ікри дістатися і з’їсти її.
Стимулом до нересту служить підвищення температури до 26-28°С та додавання м’якої води. Шлюбний танок триває недовго: самець деякий час плаває навколо самки з розпущеними плавниками, привертаючи її увагу.
За кілька годин самка метає ікринки, які тут же запліднюються самцем і падають на дно. Загальна плодючість самки може досягати 400-600 ікринок. Після завершення процесу виробників відсаджують і роблять підміну 30% води. У воду додається антигрибковий препарат, наприклад, метиленовий синій. Інкубація ікри триває близько 2 днів. Самостійно харчуватися мальки можуть на 3-4 добу після вилуплення. Характерне забарвлення проявляється у віці близько місяця.
Стимулом к нересту служит повышение температуры до 26-28°С и добавление мягкой воды. Брачный танец длиться недолго: самец некоторое время плавает вокруг самки с распущенными плавниками, привлекая ее внимание.
