Культура утримання декоративних ставків в Японії має дуже давню історію. Вважається, що ставкові рибки приносять у дім щастя, довголіття і захист від бід. Найбільш популярними ставковими рибками в Японії, і в усьому світі, є коропи кої, або парчеві коропи. Про них і піде мова в нашій сьогоднішній статті.
Зміст
Загальні відомості
Японський короп кої – декоративна форма одомашненого коропа – сазана, а точніше його амурського підвиду (Cyprinus carpio haematopterus). Коропи здавна є цінною промисловою рибою. Завдяки своїй невибагливості та хорошим смаковим якостям вже в XV-XVI ці риби розводилися у штучних ставках для вживання в їжу. У деяких гірських провінціях це було єдиним джерелом тваринного білка.
Різноманітні мутації приводили до появи особин з незвичайним і яскравим забарвленням тіла. Така риба не вживалася в їжу, а ставала прикрасою водойм.
У сучасній Японії жоден сад не обходиться без ставка з коропами кої – починаючи від невеликих приватних домоволодінь і закінчуючи великими міськими парками. Також їх часто можна зустріти біля буддійських храмів – такі ставки є прекрасним місцем для споглядання і медитацій.
Велика любов до коропів кої дуже сильно вплинула на всю культуру Японії. Рибки є символом дружби і любові. Не дарма навіть саме слово «кої» співзвучно японському слову, що означає «любов», «прихильність». А холоднокровність, яку проявляють коропи в очікуванні своєї участі на кухні, настільки вразила японців, що вони стали головним символом щорічного «свята хлопчиків», яке відзначається 5 травня. В цей день всі сім’ї, в яких є хлопчики, вивішують перед будинком «коїноборі» – паперові або тканинні зображення коропів кої, що символізують синів. Причому, чим старше син, тим довше фігура. Є кілька легенд про виникнення такої традиції. За однією з них відважний короп подолав усі перешкоди під час подорожі до витоків священної річки та перетворився на могутнього та мудрого дракона. Інша говорить, що короп допоміг японській імператриці Дзінгу, вказавши правильний шлях до берегів Кореї під час її завойовницьких походів.
Спочатку розведенням декоративних коропів займалися вихідці з Китаю. Кращі зразки риб доставлялися в сади знаті, а секрет розведення передавався з покоління в покоління. Пізніше естафету перейняли японські селекціонери, які, завдяки своїй природній цілеспрямованості, старанності та терпінню змогли отримати величезну різноманітність коропів кої, що відрізняються кольором, формою і розміром плавників. Перша в світі виставка коропів відбулася в 1914 році, саме тоді широкій публіці були представлені кращі представники породи.
В даний час розведенням коропів кої займаються в багатьох країнах світу, але законодавцем моди досі залишається Країна Вранішнього Сонця. Тут же були розроблені стандарти оцінки зовнішнього вигляду коропів кої, за допомогою яких оцінюють будову тіла, колір і малюнок луски та загальну якість особини. Найбільше цінуються риби з щільним тілом (зазвичай це самки) і хорошими пропорціями частин тіла та плавників. Луска не повинна мати вад. Кольорові плями повинні бути чітко обмеженими й збалансованими – чим більше особина, тим крупніше повинен бути малюнок. Не менше значення має і те, як короп кої поводиться у воді – плаває, тримає поставу, а також загальне враження від рибки. Розмір риби теж дуже важливий, японці не вважають рибу «справжнім» коропом, якщо її розмір менше 40-50 см в довжину. Найбільший зареєстрований короп кої мав довжину тіла 120 см і важив близько 40 кг. Вартість окремих екземплярів племінного розведення може досягати декількох тисяч доларів.
Професійні заводчики дуже трепетно ставляться до своєї роботи, тому особини, які мають навіть незначні відхилення від потрібних характеристик, відбраковуються і не допускаються до подальшого розведення. Варто відзначити, що коропом вважається тільки риба, яка пройшла не менше 6 селекційних відборів, після чого їй присвоюється певна категорія.
Крім відмінних декоративних якостей, коропи кої ще й дуже витривалі, славляться хорошим здоров’ям і невибагливістю. Це воістину риби-довгожителі. Найвідоміший японський короп кої на ім’я Ханако прожив 226 (!) років. Це, звичайно, дуже рідкісний випадок, але у відповідних умовах риби без проблем можуть дожити до 50 років.
Не можна не згадати і про досить високі розумові здібності коропів кої. Ці соціальні рибки дуже швидко починають впізнавати господаря і привчаються брати корм з рук. Не проти вони й погладжувань по спинці – навіть не намагаються відплисти. У деяких представників можна спостерігати подібність характеру – якості, властиві тільки окремій особині. Коропи кої здатні до найпростішого дресирування, вони можуть запам’ятовувати до 20 команд.
Шанувальників коропів кої можна знайти зараз майже в будь-якому куточку нашої планети. Клуби за інтересами об’єднують мільйони акваріумістів по всьому світу. Вони ж проводять регулярні місцеві та міжнародні виставки коропів кої, на яких можна наживо побачити найкрасивіших представників породи, кращих з кращих. Кажучи про величезну популярності коропів кої на всіх материках, японці часто жартують, що знайшли новий спосіб захопити світ – нішікігоі (в перекладі з японської – «кольоровий короп»).
Зовнішній вигляд
За багато років селекції форма і забарвлення тіла коропів кої значно змінилися і тепер лише віддалено нагадує форму предків. Хоча деякі впізнаванні риси, такі як характерні «вусики», збереглися у парчевих рибок.
Кольорові коропи – досить великі риби, середній розмір при утриманні в ставку досягає 50-70 см при середній масі близько 6 кг.
Голова велика, у самок помітно ширша. Тіло видовжене. Хвостовий плавник одинарний, досить сильний, дозволяє легко маневрувати у воді. Плавці пропорційні тілу, добре розвинені. Забарвлення тіла дуже різноманітне та залежить від конкретної породи. Також на колір впливають зовнішні умови утримання: якість води, ступінь освітленості, якість корму.
Породи коропів кої
В результаті багатовікової селекції було отримано понад 80 колірних варіацій коропа кої, яких в даний час об’єднують за загальними ознаками в 16 груп.
Проте, все розмаїття кольорів утворено декількома базовими: кремовим, жовтим, помаранчевим, білим, чорним, червоним і блакитним. Розвиток того чи іншого типу забарвлення залежить від співвідношення трьох видів пігментних клітин луски: меланофорів (чорний колір), ксантофорів (жовто-оранжеві відтінки) і гуанофорів (надають лусці блиск). Наприклад, у помаранчевих форм практично повністю відсутні меланофори, у блакитних слабо розвинені ксантофори, у білих – не виявляються ні меланофори, ні ксантофори.
Розглянемо основні колірні варіації коропів кої:
- Асагі (Asagi) – повністю лускаті кої, спинка яких має світлий сітчастий візерунок на темно-синьому тлі. Боки, живіт і плавники зазвичай забарвлені в червоний колір. Існує форма без луски, яка носить назву Шусуі.
- Бекко (Bekko) – тіло білого, червоного або жовтого забарвлення з візерунками з чорних плям. У найкращих представників голова чиста, без плям.
- Госікі (Goshiki) – зазвичай це чорні кої з плямами червоних, білих, коричневих і блакитних відтінків.
- Дойцу (Doitsu) – порода, отримана шляхом схрещування з німецьким безчешуйчатим коропом. Луска відсутня повністю, або йде кількома рядами, нагадуючи таку як у дзеркального коропа. Забарвлення може бути будь-яке.
- Каварімоно (Kawarimono) – до цієї групи належать коропи без металевого відблиску, які не потрапляють в інші категорії.
- Кінгінрін (Kin-Gin-Rin) – кої з блискучими золотистими (гінрін) або сріблястими (кінрін) лусочками.
- Коромо (Koromo) – назву групи можна перевести, як «покритий вуаллю», що вказує на візерунок темного кольору, накладений на основне червоне забарвлення.
- Кохаку (Kohaku) – «класична» порода кої, найвідоміша. Тіло білого кольору з яскравими червоними або оранжево-червоними плямами з чітко вираженою межею.
- Огон (Ogon) – для цієї групи характерне однотонне забарвлення без плям. Зустрічаються варіації: червоний, оранжевий, сірий, жовтий, світло-жовтий.
- Сюсюй (Shusui) – синя спина, широкі червоні плями з боків.
- Таішо Санке (Taisho Sanke) – коропи цієї групи характеризуються білим тілом з червоними і чорними плямами. Названі на честь імператора Тайсьо.
- Танчо (Tancho) – дуже оригінальна порода. Рибки білого кольору з однією червоною плямою на голові, що за зовнішнім виглядом дуже нагадує японський прапор. Названий на честь ще одного символу Японії – журавля Танчо (з червоною «шапочкою» на голові).
- Уцурімоно (Utsurimono) – чорний кої з плямами білого, червоного або жовтого кольору.
- Хікарі-мойомоно (Hikari-moyomono) – ці коропи кої мають луску з металевим блиском, забарвлення – золотисто-сріблясте.
- Сьова Сансьоку (Showa sanshoku) – короп чорного кольору з червоними і білими плямами. Назву отримав на честь імператора Сьова.
- Кумонрю (Kumonryu) – в перекладі з японського «кумонрю» – «риба-дракон». Це чорний голий короп з білими плямами на тілі, голові та животі.
Догляд та утримання
У водоймі
З огляду на максимальний розмір коропів кої (понад 100 см), стає зрозуміло, що оптимальні умови для життя і розвитку можливі тільки у ставку. Утримання рибки в акваріумі навіть великого об’єму все одно не дозволить вихованцеві розкритися в повній мірі й проявити всю свою красу.
Парчеві коропи дуже рухливі риби, тому чим більше буде об’єм ставка, тим краще. Рекомендовані мінімальні розміри ставка: 3м х 2,5м х 1,4 м. Краще всього розташувати водойму в спокійному кутку ділянки. Звести ставок можна як на бетонній основі, так і на м’якій гідроізоляції.
У місці утримання коропів кої повинна бути забезпечена ефективна двоступенева фільтрація: біологічна та механічна. Перша необхідна для видалення суспензій і часток з води, а друга включає в себе правильно запущений азотний цикл. Додаткова аерація необхідна при щільній посадці риби, високій температурі води та під час зимівлі в ставку. Кої добре переносять зниження температури води до + 4 °С. При цьому їх метаболізм сповільнюється. Саме для цього необхідна глибина близько 1,4 м. Це не дозволить ставку промерзнути повністю. В якості рослин можна посадити різні осоки, деякі види ірисів, стрілолист та інші вологолюбні види. На поверхні можна запустити глечики і латаття. Але важливо пам’ятати, що коропи кої – любителі покопати грунт, тому рослини необхідно буде надійно закріпити.
В акваріумі
Як було зазначено вище, акваріум – не краще місце для утримання коропів кої. Все-таки забарвлення більшості різновидів цих прекрасних риб орієнтоване на те, що милуватися ними будуть зверху. В якості альтернативи рекомендується звернути увагу на більш підходящих золотих рибок. Але якщо бажання завести собі цих перлин Японії дуже сильне, то почати треба з вибору акваріума відповідного об’єму. Краще, якщо це буде ємність від 500 л і більше. При підборі кількості риб можна орієнтуватися на формулу: на 1 см тіла коропа кої має припадати 5 літрів води.
Найважливіше, що необхідно зробити в акваріумі з коропами кої – налаштувати максимально ефективну систему фільтрації. Фільтри повинні працювати, як на механіку, так і на біологію. Також любителям коропів кої варто подумати про організацію протоки. В іншому випадку знадобляться щотижневі підміни 30% води. Рибки досить витривалі та здатні жити у відносно широкому діапазоні параметрів. Комфортна температура для риб становить 15-30 °С. Для утримання підійде вода м’яка і середньої жорсткості, з рівнем кислотності близько 7.
Щоб рибки виглядали якнайкраще, світло повинно бути досить яскравим. Не зайвою буде установка акваріумного ультрафіолетового стерилізатора, щоб не допустити поширення бактерій і водоростей.
Акваріум повинен бути з усталеним азотним циклом: аміак і нітрити не повинні виявлятися, концентрація нітратів не повинна перевищувати 40 мг/л. Грунт найкраще взяти невеликий або середньої фракції.
Сумісність
При утриманні коропів кої в ставку вибір сусідів дуже обмежений. Адже зовсім невелика кількість риб здатна добре себе почувати в подібних умовах. Крім цього, рибки, які годяться у сусіди, зазвичай забарвлені набагато скромніше парчевих коропів і в декоративній водоймі не будуть викликати замилування. Найкраще підійдуть довготілі різновиди золотих рибок (комети, шубункіни), а також золоті орфи.
Підбираючи співмешканців у загальний акваріум з коропами кої, необхідно звернути увагу, перш за все, на розміри рибок. Будь-яка особина, здатна поміститися в рот, рано чи пізно буде з’їдена. В якості сусідів підійдуть золоті рибки (бажано швидкоплаваючі, без вуалевих плавників і виступаючих частин тіла), великі соми (птеригопліхти, синодонтіси), акулячі барбуси, деякі райдужниці.
Годування коропів кої
Коропи кої – всеїдні риби, які з задоволення поласують їжею як тваринного, так і рослинного походження. Корм повинен задовольняти всі харчові потреби рибок і обов’язково включати в себе натуральні підсилювачі забарвлення, завдяки яким, коропи кої будуть виглядати ще яскравіше. Бажано, щоб корм плавав на поверхні води, так коропам буде простіше знайти і проковтнути його. Багато власників кої відзначають, що їх вихованці настільки звикають до господаря, що здатні брати корм прямо з рук.
Спеціально для численної армії любителів коропів кої компанія Tetra випускає лінійку якісних повноцінних кормів Tetra Pond Koi. Кожен корм є збалансованим, містить всі необхідні вітаміни та харчові добавки, які зміцнюють імунну систему. За рахунок використання високоякісних інгредієнтів, корм має високу ступінь засвоюваності, що допомагає підтримувати чистоту води в ставку та акваріумі. Плаваючі гранули різних розмірів дозволяють без зусиль підібрати корм, що підходить для будь-якої життєвої стадії рибок. Наприклад, для молодих підростаючих коропів розміром до 15 см, найкраще використовувати корм Tetra Pond Koi Mini Sticks, для великих представників краще зупиниться на кормі Tetra Koi Beauty Medium. У лінійці присутній корм, додатково збагачений каротиноїдами – Tetra Pond Koi Color. Ці натуральні барвники підсилюють природне забарвлення коропів кої, особливо червоні, жовті та оранжеві відтінки. Не зайвим буде побалувати своїх улюбленців натуральними і корисними ласощами Tetra Pond Shrimp Mix – сумішшю з натуральних креветок і гамаруса.
Годувати коропів кої найкраще кілька разів на день невеликими порціями. На жаль, рибкам дуже важко переварити відразу велику кількість корму. Не варто перегодовувати риб, оскільки вони абсолютно не знають норми в їжі. Щодобовий раціон повинен складати не більше 2-3% від загальної ваги коропа кої.
Розмноження та розведення
Розмноження у кої таке ж як в інших коропів. Мабуть, найбільша складність – це вибір відповідних виробників і подальша селекційна робота, щоб отримати найбільш яскраве та життєздатне потомство.
Статева зрілість у коропів кої настає у віці 2-5 років. Визначити стать у риб до досягнення ними розміру 23-25 см неможливо. Для точного визначення статі дивляться на ряд ознак. Грудні плавники у самців більш гострі. Під час шлюбного періоду на зябрових кришках утворюються характерні епітеліальні горбочки – туберкули, схожі на манну крупу, шорсткі на дотик. Самки зазвичай більші та мають округліше, масивне тіло. Яскравою відмітною статевою відмінністю є будова анального отвору. Щоб правильно визначити стать, коропа кої рекомендується відсадити в окрему ємність, почекати, поки рибка заспокоїться, потім акуратно взяти в руки і перевернути на спину. Анальний отвір у самців витягнуто в напрямку хвоста. Погладжування боків тіла у статевозрілих самців неодмінно призведе до виділення статевих продуктів. У самок анальний отвір округлої форми. Статеві продукти при натисканні не виділяються.
Для нересту краще відібрати одну самку і 2-3 самця. Це дозволить підвищити відсоток заплідненої ікри. Стимулом до розмноження коропів кої є різка зміна параметрів води.
Нерест коропів кої в ставку починається в кінці весни – на початку літа. Температура повітря при цьому повинна піднятися хоча б до 20 °С. При масовому утриманні коропів кої в ставку, часто спостерігається масовий нерест, але професійні розводчики намагаються обмежити його, оскільки потомство, отримане таким чином, зазвичай має набагато тьмяніше забарвлення. Кращим варіантом буде відсадити виробників в окремий ставок-нерестовик. У ньому роблять часті підміни води й посилено годують риб високобілковим кормом.
Після нересту виробників необхідно відсадити, так як вони будуть не проти поласувати своїм потомством. Водоймище з мальками повинно добре аеруватися. Перші личинки з’являються на світ через 6-7 днів, вони кріпляться до стінок ставка і висять так 2-3 дня, до вичерпання жовткового мішка. Після цього молодь відправляється у вільне плавання і готова приймати корм від розводчика. Варто відзначити, що розведення коропів кої в домашніх умовах практично неможливе. Це потребуватиме акваріумів дуже великих об’ємів.
