Рибки з яскравим і соковитим забарвленням завжди приваблюють акваріумістів, бо миттєво притягують погляд. Серед цихлід озера Малаві багато видів із дивовижним забарвленням, але якщо ви бажаєте завести у себе щось яскраве і сонячне, то кращим вибором стане лабідохроміс Еллоу. Вражаючий контраст лимонного забарвлення і чорних смуг на плавниках не може залишити байдужим. Крім цього, цей вид відносно миролюбний і невибагливий в утриманні.
Зміст
Загальні відомості
Лабідохроміс Еллоу (Labidochromis caeruleus var. “Yellow”) – прісноводна тропічна риба із родини Цихлові. Мешкає в озері Малаві і належить до групи Мбуна. У перекладі з мови тубільців це слово означає “риба, яка живе у скелях”, що добре відображає екологічні особливості даної групи риб. Адже лабідохроміси мешкають уздовж скелястих берегів озера, влаштовують притулки в ущелинах.
Лабідохроміс Еллоу, цихліда-колібрі, лабідохроміс лимонний – далеко не повний список імен цієї цікавої рибки, назви вказують нам на невеликий щодо інших цихлід розмір тіла і кольорові особливості. У природі існує кілька варіантів забарвлення, але саме лимонно-жовті рибки стали найпопулярнішими.
Порівняно з іншими представниками групи Мбуна, лабідохроміс Еллоу – найменш агресивний вид і здатний вживатися з багатьма рибками навіть середнього розміру. Агресія у рибок прокидається лише у період нересту й іноді – при житті з видами, у яких схоже забарвлення, – самцям лабідохроміса вони здаються прямими суперниками.
Лабідохроміси Еллоу невибагливі в утриманні та будуть, мабуть, найкращим вибором для акваріумістів, які вперше вирішили завести у себе малавійців Мбуна.
Зовнішній вигляд
Лабідохроміс Еллоу має форму тіла, характерну для багатьох цихлід озера Малаві: витягнуту, обтічну, трохи сплющену з боків. Розмір особин, виловлених у природі, не перевищує 8 см, але в акваріумах цихліда колібрі може виростати й до 10 см. Проте це зовсім не великі представники сімейства цихлід, що й відображено у рибки у видовій назві на честь найменшої пташки на планеті.
У природних умовах зустрічається понад 10 кольорових варіацій лабідохроміса-колібрі, але найпопулярніші саме жовті форми. Тіло дорослої особини має рівномірний лимонний колір, що контрастує з чорною широкою смугою на спинному й анальному плавниках і темними грудними плавниками. Через око також проходить темний штрих. На анальному плавнику у самців також можуть опинитись овальні помаранчеві плями.
Статевий диморфізм не виражений. Домінантного самця виявити досить легко – він має найбільш яскраве забарвлення і добре розвинені плавники. Самки та субдомінантні самці забарвлені скромніше, їх практично неможливо розрізнити між собою. Молоді особини також мають бліде забарвлення, яке яскравішає лише з віком.
Тривалість життя у комфортних умовах може складати до 10 років.
Ареал проживання
Появі в наших акваріумах цієї приголомшливо яскравої цихліди ми зобов’язані африканському озеру Малаві. У ньому лабідохроміси дуже широко розповсюджені. Рибки жовтого кольору зустрічаються переважно біля північно-західного узбережжя водойми.
Тримаються рибки біля скелястих берегів на глибинах від 10 до 30 метрів. Живуть парами чи поодинці. Цихліди-колібрі не відрізняються яскраво вираженою територіальністю.
Догляд і утримання
Для комфортного існування лабідохромісів Еллоу знадобиться акваріум обсягом від 100 літрів. Такого об’єму вистачить, щоб поселити одного самця і трьох-чотирьох самок. Не варто поміщати в одну ємність кількох самців, бо між ними можуть виникати запеклі сутички.
Оформити акваріум краще у типовому для малавійських цихлід стилі: піщаний ґрунт, велика кількість каміння та корчів (з яких створюються множинні укриття) і мінімальна кількість живих рослин (краще жорстколистих).
Як і інші цихліди, лабідохроміси чутливі до високого вмісту у воді азотистих сполук. Тому акваріум повинен бути обладнаний потужним зовнішнім фільтром і продуктивним компресором. Раз на тиждень обов’язково треба влаштовувати сифонку ґрунту та підміну води (до 20% від обсягу акваріума).
Оптимальні параметри води для утримання: Т=24-27°С, pH=7,3-8,8, GH=8-25.
Сумісність
Лабідохроміс Еллоу відрізняється м’яким характером. Прояв агресії до інших видів у загальному акваріумі – досить рідкісне явище, часто рибки навіть не помічають своїх сусідів, вони цілком зайняті родичами. Зазначено, що проблеми в утриманні виникають лише при поєднанні риб із схожою кольоровою гаммою, цей чинник варто враховувати при підбиранні співмешканців.
Співрозмірні малавійські цихліди – псевдотрофеуси, меланохроміси тощо – стануть найкращими сусідами для лимонних лабідохромісів. Проте непогано ці рибки поєднуються і з іншими середніми та великими видами: лабео, боціями, райдужницями, анциструсами. У просторому акваріумі разом із цихлідою-колібрі можна тримати синодонтисів чи птеригопліхтів.
Із можливих співмешканців варто виключити дуже дрібних риб і форми з вуалевими плавниками – вони можуть стати жертвами яскравих цихлід або постраждати від укусів.
Годування лабідохроміса Еллоу
Лабідохроміс Еллоу належить до всеїдних видів. Природний раціон рибки представлений комахами, водоростями, молюсками та дрібними ракоподібними. Цихліди мають ряд дрібних загострених зубів, якими вони користуються наче пінцетом, що дозволяє їм діставати здобич із невеликих тріщин у скелях. Ця особливість знайшла відображення у латинській назві роду, адже «labidos» із грецької перекладається як «пінцет».
Годування цихлід-колібрі у домашніх умовах не викликає труднощів, вони чудово поїдають якісні сухі корми. Важливо не обмежувати раціон лабідохромісів виключно білковими продуктами у вигляді живого та замороженого корму – рано чи пізно це призведе до захворювань шлунково-кишкового тракту. Не кажучи вже про ймовірність занести в акваріум інфекцію чи паразитів.
Для годування краще використовувати повнораціонні корми, до складу яких входять водорості:
- Tetra Malawi – корм, спеціально розроблений для малавійських цихлід групи Мбуна. Випускається у формі пластівців і гранул, на 40% складається з водоростей (спіруліна, норі, хлорела). Повністю задовольняє харчові потреби травоїдних цихлід.
- Tetra Cichlid Algae Mini – корм у вигляді кульок, що містять спіруліну. Відрізняється високим відсотком поїданням і повністю забезпечує лабідохромісів усіма поживними елементами.
- Tetra Cichlid Colour містить натуральні каротиноїди, які посилюють колір ваших рибок і робить їх іще привабливішими.
- TetraPro Algae також відмінно підійде лабідохромісам, адже високопоживні чіпси містять у центрі концентрат водорості спіруліни.
І, звичайно, не забудьте побалувати своїх вихованців смачними натуральними ласощами із серії Tetra FreshDelica. Мотиль або артемія у поживному желе чудово урізноманітнять раціон ваших рибок.
Лабідохромісів рекомендується годувати 2-3 рази на день невеликими порціями (які будуть повністю з’їдені протягом 2-3 хвилин) і не допускати, щоб вони переїдали.
Розмноження і розведення
Лабідохроміс Еллоу вважається одним з найпростіших видів для розведення. За великим рахунком, для отримання потомства немає необхідності створювати особливі умови – рибки легко розмножуються у загальному акваріумі.
Статевий диморфізм не виражений. Самці трохи більші й мають інтенсивніше забарвлення. Статева зрілість настає у віці 7-8 місяців. Місце для майбутнього нересту зазвичай готує самець. Він риє ямку чи розчищає каміння у затишному місці. Плодючість самки може складати до 30 ікринок. Після запліднення жіноча особина забирає ікру в рот і зберігає її у спеціальному горловому мішку. Тут ікра розвивається протягом 25-40 днів. Весь цей час самка відмовляється від їжі. Догляд за мальками триває навіть після вилуплення. Розмір новонароджених особин становить 2-3 мм, вони вже здатні до самостійного харчування. У загальному акваріумі обов’язково мають бути укриття, щоб молоддю не поласували сусіди лабідохроміса.
