У боротьбі з головною напастю акваріумістів – водоростями – добре допомагає біологічний метод їх знищення, тобто використання риб або безхребетних, які з задоволенням поїдають небажану рослинність в акваріумі. Й, мабуть, найефективнішими помічниками в цій справі є крихітні сомики-отоцинклюси, невелика група яких здатна в найкоротші терміни очистити акваріум від нижчих рослин.
Зміст
Загальні відомості
Отоцинклюс (Otocinclus sp.) – рід прісноводних риб із сімейства Лорікарієвих (Кольчужних) сомів. Це найменші представники сімейства, середня довжина тіла рибок становить всього лише 3 см. Але, незважаючи на свій скромний розмір, це справжні «трудівники» в акваріумі. Основу їх дієти складають водорості, тому отоцинклюси прекрасно справляються з очищенням акваріума від цих небажаних гостей. Група сомиків всього за кілька днів може повністю очистити ємність від діатомових водоростей, які часто поселяються в акваріумі під час його запуску. Допомагає рибка боротися і з «чорною бородою». Але найголовніше, що отоцинклюси не тільки постійно шукають і поїдають водорості, але і роблять це дуже делікатно, не пошкоджуючи ніжне листя навіть таких рослин, як ехінодорус ніжний, саггітарія, везікулярія. З цієї причини сомики отоцинклюси – завсідники акваріумів у стилі «natural». Поряд із креветкою Caridina multidentata, вони часто були присутні в акваріумах геніального акваскейпера Такаші Амано. Норма посадки сомиків отоцинклюсів: 20 рибок на 100 л води (при запуску акваріума) і 2-3 рибки на цей же об’єм після встановлення біологічної рівноваги.
Нині рід включає в себе понад 30 видів сомиків. Відмінності у видів незначні, в основному, це розміри й невеликі варіації в забарвленні та візерунку малюнка на хвості й голові. Найчастіше в продажу можна зустріти такі види: Otocinclus affinis, Otocinclus macrospilus і Otocinclus vittatus. Варто зазначити, що всі отоцинклюси ефективні в боротьбі з водоростями абсолютно однаково.
Як й інші лорікарієві соми, отоцинклюси мають кишкове дихання, тобто здатні засвоювати атмосферне повітря, захоплюючи його з поверхні води. Дане пристосування – це захисний механізм на той випадок, якщо концентрація кисню у воді сильно знизиться. Періодичне спливання сомика наверх – нормальна поведінка для нього. Однак, якщо рибки роблять це дуже часто, то необхідно перевірити роботу аератора.
Зовнішній вигляд
Отоцинклюси – це невеликі сомики, розмір яких варіює від 2 до 5 см. Тіло витягнуте в довжину, в ділянці черевця і грудей приплюснуте зверху вниз. Усе тіло вкрите міцними кістковими пластинками, які служать захистом від ворогів.
Ротовий отвір видозмінено в присоску, яка дає можливість рибці утримуватися в течії води і зшкрібати водоростеві обростання на каменях, декораціях і склу акваріума.
Забарвлення отоцинклюсів різноманітне й залежить від виду. Найчастіше тулуб має сріблястий колір із жовтуватим відливом і дрібними коричневими плямами. Уздовж тіла може тягнутися широка темна смуга. В основи хвостового плавника нерідко розташована округла пляма. Деякі види мають цікаве забарвлення, як, наприклад, отоцинклюс-зебра, для якого характерно чергування темних і світлих поперечних смуг на тілі. Плавці безбарвні, з зеленуватим відливом. На грудних і спинному плавцях є колючки, які можуть пошкодити сачок, тому виловлювати рибок треба акуратно.
Статевий диморфізм не виражений, самки трохи більші за самців.
Тривалість життя в акваріумі складає приблизно 5 років.
Ареал проживання
У природі сомики отоцинклюси широко розповсюджені в басейні річки Амазонки (Бразилія, Перу, Болівія та ін.). Рибки віддають перевагу річкам зі швидкою течією і високим вмістом кисню. Зустріти великі зграйки сомиків (до 1000 особин) найпростіше на піщаних мілководдях серед заростів водних рослин і корчів, з поверхні яких ці рибки поїдають водорості.
Догляд та утримання
Отоцинклюси – стайні рибки, тому утримувати їх рекомендується групами мінімум із 6 особин. Сомики не потребують великих об’ємів акваріума, на мінімальну зграю досить буде і 40 літрів. У якості ґрунту найкраще підійде дрібний пісок. В акваріум необхідно помістити натуральні корчі – вони будуть служити місцем для розвитку водоростей – основного корму отоцинклюсів. Також необхідно посадити велику кількість водних рослин, найкраще підійдуть види із широким листям – анубіаси, ехінодоруси.
Найголовніше в утриманні сомиків отоцинклюсів – підтримання високої якості води, адже вони дуже чутливі до наявності азотистих сполук у середовищі існування. Дізнатися ці параметри можна за допомогою тестів. Аміак і нітрити мають бути рівні 0, а концентрація нітратів в ідеалі не повинна перевищувати 10 мг/л. Для цього необхідно правильно запустити акваріум і дочекатися встановлення біологічної рівноваги, і тільки потім висаджувати сомиків. Не менш важлива й ефективна фільтрація. Найкраще віддати перевагу зовнішньому фільтру. Під час його вибору зверніть увагу на розмір отворів для забору води. Отоцинклюси – маленькі сомики, отже їх легко може засмоктати в фільтр. Акваріумні сомики, як і в природі, потребують насиченої киснем води, тому рекомендується додатково встановити компресор. Дуже важливе годування якісними сухими кормами з хорошою засвоюваністю. Це знизить кількість відходів риб, отже, вода буде залишатися чистою тривалий час.
Освітлення може варіюватися від помірного до яскравого, сомиків світло не турбує. Раз на тиждень необхідно підмінювати до 20% води в акваріумі. Сприятливо вплине на самопочуття риб додавання Tetra ToruMin – натурального екстракту торфу для створення «чорної» тропічної води.
Оптимальні параметри води для утримання: Т=22-27 °С, pH=6.0-7.0, GH=5-19.
Сумісність
Отоцинклюси миролюбні й тому прекрасно уживаються з більшістю видів спокійних декоративних риб подібного розміру. До особин свого виду сомики ставляться спокійно, в зграйках не відзначається внутрішньовидових конфліктів.
Гарними сусідами стануть неони, тетри, мирні живородні, креветки. А ось цихліди, особливо великі, будуть не кращими співмешканцями, адже можуть легко проковтнути маленьких сомиків.
Також, категорично не рекомендується підсаджувати в акваріум із отоцинклюсами інших водорослеїдів. Боязкі по природі, ці сомики будуть програвати конкуренцію у боротьбі за харчування й залишаться голодними.
Годування отоцинклюса
Отоцинклюси – справжні вегетаріанці. Основа їхнього раціону – водоростеві обростання, а також мікроорганізми, які вони зішкрібають із різних поверхонь завдяки своєму роту-присосці. «Ненажерливість» у рибок досить висока, вони в лічені дні можуть практично повністю очистити навіть об’ємні акваріуми. Але це, у кінцевому підсумку, може призвести до голодування – поширеної причини загибелі отоцинклюсів. Тому обов’язково необхідно підгодовувати сомиків.
Часто для цього використовують різні овочі: ошпарене листя салату, цукіні та інше. Однак варто пам’ятати, що такий корм, залишений надовго в акваріумі, може погіршити якість води. Тому більш оптимально використовувати якісні сухі корми для донних риб із високим вмістом водоростей.
Чудовим вибором стануть таблетки Tetra Pleco Veggie Wafers або Tetra Pleco Spirulina Wafers. Вони зроблені з добірних інгредієнтів, містять у складі спіруліну/цукіні, що повністю задовольняє потреби отоцинклюсів. Таблетки швидко опускаються на дно, тому можливо адресне годування сомиків у місцях, де їм не будуть заважати інші риби. Щільна структура корму дає йому можливість тривалий час зберігати форму, поки сомики будуть зішкрібати його.
Отоцинклюси ведуть переважно нічний спосіб життя, тому годувати рибок рекомендується ввечері, після вимикання світла.
Розмноження та розведення
Розмноження отоцинклюсів часто відбувається спонтанно в загальних акваріумах і не вимагає додаткових зусиль. Самка відкладає до сотні клейких, злегка жовтуватих ікринок на нижньому боці широких листків рослин, або розкидає їх у затишних куточках акваріума. За літо рибки можуть віднереститися кілька разів.
Статевий диморфізм виражений слабо. Самки більші й округліші, ніж самці. Якщо планується розведення у нерестовому акваріумі, то знадобиться ємність від 30 літрів, оснащена аерліфтним фільтром, без ґрунту. Рівень води має бути мінімум 5 см, а температуру необхідно підняти до 25-27°С. На нерест зазвичай висаджують одну самку і трьох самців. Після ікрометання виробників видаляють, а у воду додається протигрибковий препарат.
Вода підмінюється щодня, інкубація ікри займає 3-6 днів. А вже через кілька тижнів мальки стають схожими на дорослих особин.
