Селекційні породи деяких акваріумних рибок стали набагато популярнішими за свої природні форми. Це пов’язано, перш за все, з тим, що творці нових порід намагаються виділити яскравіші варіації, які приваблюватимуть око. Золота форма барбуса зеленого, яка була названа на честь автора барбусом Шуберта, це чудово демонструє.
Зміст
Загальні відомості
Барбус Шуберта (лат. Barbus semifasciolatus var. schuberti) – невелика рибка із родини Коропові. Зустріти її у природі не вдасться, ця штучна форма була отримана внаслідок тривалої селекції американцем Томом Шубертом. Предкова форма не могла похвалитися яскравим вбранням, колір її луски був сіро-зелений. А ось нова порода відразу сподобалася любителям акваріумних рибок, адже тіло почало виблискувати золотом. Варто зазначити, що барбусу Шуберта також дісталася природна витривалість, тому з утриманням зграйки цих риб не виникне жодних проблем.
В іншому рибка – «типовий» барбус: любить швидко плавати, утримувати її потрібно у зграйках. У наші краї перші екземпляри були завезені у 1956 році. Рибка невибаглива, тому чудово підходить для утримання новачками.
Зовнішній вигляд
Тіло у барбуса Шуберта щільне, трохи сплющене з боків. На голові знаходяться великі очі та пара вусиків. Максимальний розмір в акваріумі становить 7 см. Забарвлення рибки змінюється від світло-жовтого до насичено помаранчевого. За це барбус Шуберта отримав свою другу назву – “золотий барбус”. По верхній половині тіла хаотично розкидані темні плями. Велика пляма розташовується біля основи хвоста. Всі плавники – червоні.
Статевий диморфізм не виражений. Самці мають яскравіше забарвлення й менші за розміром. Темних плям на тілі у самки часто не буває. Під час нересту у самців плавники стають ще яскравішими, а у самок округляється черевце.
У належних умовах рибка здатна прожити до 5 років.
Ареал проживання
У природних водоймах барбус Шуберта не зустрічається, бо форму було отримано штучно. Що стосується предка цієї рибки – зеленого барбуса – він широко поширений у Китаї, Тайвані, В’єтнамі та інших країнах південно-східної Азії. За це рибка отримали ще одну поширену назву – китайський барбус.
Догляд і утримання
Барбуса Шуберта варто обов’язково утримувати у зграйках щонайменше з 6 особин. За меншої кількості рибок можуть проявлятися ознаки стресу: втрата забарвлення, мала рухливість, агресія до сусідів по акваріуму. До того ж лише у зграї розкриваються ієрархічні зв’язки та проявляються цікаві форми поведінки.
Для мінімальної зграйки барбусів Шуберта знадобиться акваріум від 70 літрів. Бажано, щоб він був витягнутий у довжину, адже барбуси – чудові плавці. Покривне скло чи кришка убережуть рибок від вистрибування.
В якості ґрунту краще обрати темну гальку величиною 4-6 мм. Над нею рибки виглядатимуть набагато яскравіше, фракція ідеально підійде для висадки живих рослин. Їх краще розмістити вздовж стінок акваріума, залишивши в центрі місце для плавання. Натуральні камені та корчі нададуть дизайну більшої природності.
Освітлення не повинне бути надто яскравим, інакше рибка поблякне. Як і їхні предки, барбуси Шуберта віддають перевагу чистій, насиченій киснем воді, тому акваріум має бути оснащений відповідним зовнішнім і внутрішнім фільтром, а також компресором.
Оптимальні параметри води для утримання: Т=18-24°С, pH=6-8, dH=5-19
Раз на тиждень варто підмінювати воду – 20% від об`єму акваріума.
Сумісність
Барбуси Шуберта чудово уживаються з більшістю видів популярних акваріумних рибок подібного розміру та темпераменту. Хорошими сусідами стануть інші види барбусів (суматранські, вогняні), тернеції, великі тетри, конго, мирні сомики, мечоносці, молінезії.
Погано підходять для спільного утримання повільні риби та власники вуалевих плавників (золоті, півники), адже барбуси можуть їх общипати.
Не рекомендується підселяти рибок до цихлід, які в більшості випадків ображатимуть барбусів.
Годування барбуса Шуберта
Годування барбусів Шуберта в акваріумі не викликає проблем у акваріумістів. Завдяки всеїдності рибки чудово харчуються якісними сухими кормами. Зупинити свій вибір краще саме на них, адже живі та заморожені корми можуть нести потенційну загрозу зараження акваріума та повною мірою не забезпечують рибок необхідними поживними речовинами.
- Як базовий найкраще вибрати корм із високим вмістом натуральних каротиноїдів для посилення природного забарвлення барбусів Шуберта. Наприклад, Tetra Rubin чи TetraPro Colour.
- У раціоні рибок обов’язково має бути рослинність, тому не забувайте періодично годувати барбусів кормом із високим вмістом водорості спіруліни, наприклад, TetraPro Algae.
- У якості альтернативи можна використовувати універсальний пластівчатий корм ТetraMin – до його складу входять понад 40 добірних компонентів, що повністю задовольняють харчові потреби барбусів.
- Урізноманітнити щоденне годування рибок можна натуральними ласощами у поживному желе Tetra FreshDelica. Мотиль або артемія обов’язково припадуть до смаку вашим вихованцям.
Годувати барбусів Шуберта краще кілька разів на день, але порції корму зменшити. Рибки мають схильність до ожиріння, тому не допускайте переїдання.
Розмноження та розведення
Барбуси Шуберта належать до рибок із нескладним розведенням. Нерест можливий як парний, так і груповий. Найчастіше він відбувається стихійно у загальному акваріумі. Але для отримання максимального потомства краще заздалегідь подбати про окремий нерестовий акваріум об`ємом не менше 20 літрів.
Статева зрілість у барбуса Шуберта настає у віці 8-10 місяців. Для розмноження найкраще обирати найкрасивіших і найсильніших особин. Визначення статі у дорослих барбусів зазвичай нескладне. Самки трохи більші за самців, мають менш яскраве забарвлення й у них часто відсутні чорні смужки на боках, а плавники прозорі. До того ж перед нерестом у них помітно округляється черевце.
За тиждень до передбачуваного нересту самців і самок розсаджують і рясно годують високобілковими кормами. У цей час готують нерестовий акваріум. На дно укладають сітку чи велику кількість дрібнолистих рослин, щоб виробники не з’їли свою ікру. Подбайте про укриття для самок, адже активні самці можуть бути дуже агресивними. Бажано встановити невеликий фільтр, що не створює сильної течії. Температуру краще підтримувати на рівні 26-27°С.
Висаджувати рибок у акваріум найкраще увечері, нерест розпочинається вранці. Самець підштовхує самку до місця, яке вибрав для розмноження. Плодючість самки може становити 100-200 ікринок, вони відразу запліднюються. Після завершення ікрометання виробників прибирають із акваріума.
Інкубація блідо-жовтих ікринок триває близько 48 годин, після чого личинка прикріплюється до рослин і скла та кілька днів розвивається завдяки жовтковому мішку. Потрібно пам’ятати, що ікра та личинки дуже чутливі до світла, тому нерестовик необхідно затемнити.
