Бажаючи доторкнутися до світу живої природи у домашніх умовах, любителі заводять у себе найрізноманітніших тварин: від безхребетних до ссавців. Земноводних така доля теж не обійшла. Всі представники цієї групи можуть жити у двох сферах – водній і наземно-повітряній, але деякі віддають перевагу саме воді. Вони й набули широкого розповсюдження серед любителів акваріумів. У нашій статті йтиметься про найпопулярніших водних амфібій – акваріумних жабок.
Зміст
Загальні відомості
Жаби, які найчастіше зустрічаються у домашніх акваріумах, належать до родини Піпові. Особливістю цих земноводних є повністю водний спосіб життя. Зустріти тварин поза водою можна лише у рідкісних випадках, наприклад, коли основна водойма пересихає і необхідно знайти собі нове житло. Постійне перебування у воді призвело до формування ряду морфологічних ознак, що полегшують виживання: органи зору позбавлені повік, барабанна перетинка атрофувалися, перетинка на задніх лапах помітно збільшилась, а у деяких видів вона з’явилась і на передніх кінцівках. Як і у риб, у цих земноводних є бічна лінія – група чутливих до тиску і коливання води клітин.
Незважаючи на свою любов до води, дихання у акваріумних жаб легеневе, тому їм необхідно регулярно підніматися до поверхні, щоб подихати. За типом харчування ці тварини – хижаки, у природі ловлять комах, черв’яків, мальків риб.
У домашніх умовах акваріумні жаби можуть розмножуватися, щоправда, для цього доведеться створити низку умов. Розвиток відбувається з метаморфозами (доросла особина відрізняється від личинки морфологічно й анатомічно).
Найчастіше в акваріумах любителів можна зустріти два види: гладку шпорцеву жабу та гімінохірус Боетгера, які відрізняються не лише зовнішнім виглядом, але й поведінкою. Перші дуже активні та повсякчас намагаються когось з’їсти, інші ж – справжні тихоні.
Зовнішній вигляд
Акваріумні жаби будовою тіла мало чим відрізняються від своїх «сухопутних» побратимів. Вони мають щільне тіло з невеликою загостреною головою і широким ротом. Очі маленькі, спрямовані вперед або трохи вгору. Розмір дорослих особин коливається від 4 до 12 см.
Задні кінцівки дуже великі, м’язисті, обов’язково з добре розвиненою плавальною перетинкою. Передні помітно менші й можуть не мати перетинки. У шпорцевої жаби на пальцях задніх кінцівок є невеликі кігтики (шпори), якими вона тримається за рослини чи обороняється від дрібних хижаків.
Забарвлення тіла не вирізняється різноманітністю: переважно це різні відтінки зеленого чи сіро-бурого кольору, часто з плямами. У шпорцевої жаби є альбіносна форма – жовтувато-біла чи ніжно-рожева з червоними очима.
Тривалість життя акваріумних жаб становить 10-15 років.
Ареал проживання
Всі акваріумні жаби – гості з екваторіальної частини африканського континента. Там вони живуть у дрібних водоймах і річках з повільною течією. На сушу амфібії практично не виходять.
Види
Шпорцева акваріумна жаба (Xenopus laevis)
Гладка шпорцева жаба мешкає у центральній і північно-східній Африці, віддаючи перевагу водоймам зі слабкою течією.
Це досить велика жаба, у домашніх умовах вона здатна вирости до 10-12 см. Природне забарвлення виду – оливково-зелене, але в акваріумістів більше поширені альбіносні форми з білим тілом і червоними очима. Тривалість життя складає близько 15 років.
Для утримання знадобиться акваріум об’ємом від 20 літрів на одну особину. Вихід на сушу не обов’язковий. Оптимальна температура для шпорцевих жаб – 20-25 °С. Найкраще утримувати групами, з рибками й іншими амфібіями сумісність умовна, оскільки жаба – хижак. Можливе отримання потомства у домашніх умовах.
Карликова жаба гімінохірус (Hymenochirus boettgeri)
Ці невеликі амфібії також мешкають на африканському континенті. Найчастіше їх можна зустріти у невеликих калюжах і болотах.
Максимальний розмір дорослих особин не перевищує 5 см. Забарвлення зелене чи буре. Гімінохіруси ведуть повністю водний спосіб життя, для утримання знадобиться акваріум від 10 літрів. За типом харчування є хижаками, тому тримати їх можна лише з неагресивними рибками, які не помістяться жабам до рота. При наявності пари отримати потомство гімінохірусів не складає особливих труднощів. Тривалість життя цих земноводних складає близько 8 років.
Догляд і утримання
Утримувати акваріумних жаб необхідно в акваріумах об’ємом від 20 літрів. Якщо ви вирішили завести групу, то літраж доведеться збільшити пропорційно кількості вихованців. Дуже важливо, щоб акваріум був обладнаний кришкою чи покривним склом. Жаби можуть випадково вистрибнути на підлогу, але якщо це станеться вночі чи під час вашої відсутності, то врятувати їх не вдасться.
Утримувати безхвостих земноводних можна в абсолютно «порожньому» акваріумі, без ґрунту і рослин. Але так краще не робити, адже підтримувати біологічну рівновагу за таких умов буде дуже складно. Ґрунт найкраще використовувати гальковий, діаметром 4-6 мм. Пісок буде не кращим варіантом, оскільки жаби люблять його перекопувати, піднімаючи каламуть. Із рослин підійдуть твердолисті види з добре розвиненою кореневою системою: ехінодоруси, анубіаси, криптокорини, німфеї. Не забудьте тільки обкласти їх великим камінням, щоб виключити можливість викопування.
Обов’язково обладнайте в акваріумі кілька укриттів із половинок кокоса, розбитих керамічних горщиків або гротів. У них жаби ховатимуться за переляку. До речі, акваріумні жаби дуже нервові, тому не варто видавати поруч з їх житлом гучні звуки та робити різкі рухи – ваші вихованці будуть хаотично носитися по всьому акваріуму.
Обов’язково встановіть акваріумним жабам фільтр. Він допоможе підтримувати високу якість і прозорість води, ось тільки течія не повинна бути дуже сильна – амфібії цього не люблять. Для гімінохірусів знадобиться нагрівач, бо вони полюбляють теплу воду.
Раз на тиждень варто підмінювати 20% води в акваріумі, поєднуючи цю процедуру з чищенням ґрунту. Дуже важливо, щоб свіжа вода була без хлору, тому при кожній підміні готуйте її за допомогою кондиціонера Tetra AquaSafe. Він видалить небезпечні хлор і важкі метали, додасть до води корисні вітаміни і позбавить вас від необхідності відстоювати воду.
Акваріумні жаби здатні жити у воді з широким діапазоном кислотності і жорсткості, тому при утриманні немає необхідності акцентувати увагу на цих параметрах.
Сумісність
Враховуючи хижий характер акваріумних жаб, підселяти до них сусідів, здатних поміститись у ротовій порожнині, – не варто. Швидше за все, вони будуть швидко з’їдені. Особливу увагу приділіть шпорцевій жабі, адже купуються вони маленькими, від 5 см, а виростають майже втричі більшими.
Занадто агресивні та забіякуваті риби можуть доставляти дискомфорт жабам. Можна звернути увагу на популярні види лабіринтових риб: гурамі, макроподів, ктенопом, а також сомиків коридорасів або анциструсів.
Годування акваріумних жаб
У природному середовищі кормовими об’єктами акваріумних жаб є комахи, личинки, черв’яки, мальки риб. У домашніх умовах найкраще годувати жаб спеціалізованими сухими кормами, наприклад, Tetra ReptoFrog Granules. Вихованці швидко звикають поїдати невеликі поживні гранули з ідеально збалансованим складом для акваріумних амфібій.
Для різноманітності раціону особинам невеликого розміру можна запропонувати натуральні ласощі у поживному желе Tetra FreshDelica. Особливо добре підійдуть мотиль, артемія та дафнія. Забавно спостерігати за шпорцевими жабами, які хапають здобич передніми лапками й відправляють її до рота. А гімінохірусів можна привчити брати їжу прямо з рук.
Варто зазначити, що акваріумні жаби схильні до ожиріння, тому не варто перегодовувати їх, а раз на тиждень можна влаштувати розвантажувальний день. Годувати дорослих земноводних допускається двічі на тиждень, а молодих краще щодня.
Розмноження та розведення
Отримати потомство від акваріумних жаб за бажанням зовсім не складно, проте є певні особливості. Статева зрілість настає у амфібій у віці одного-двох років. Стимули до розмноження у різних видів відрізняються. Шпорцевій жабі доводиться влаштовувати імпровізовану «зимівлю» – тримати певний час при температурі на 5-8 °С нижче звичайної. Гімінохіруси ж віддають перевагу підвищенню температури та масивним підмінам води.
Самці обхоплюють своїх партнерок і запліднюють ікру, яку метають самки. Далі ікринки або приклеюються до рослин, або плавають на поверхні. Плодючість самок може складати від кількох сотень до кількох тисяч яєць.
Після завершення інкубації на світ з’являються пуголовки довжиною кілька міліметрів. Спочатку вони висять нерухомо, а пізніше починають плавати та самостійно харчуватися. Повне перетворення на дорослу особину займає один-два місяці.
