Шпоркова жаба – амфібія з кігтиками

Багато хто з нас у дитинстві ловили на ставку жаб, хтось навіть намагався тримати їх у домашніх умовах. На жаль, це було досить важко, бо є певні складнощі з годуванням. Однак з появою у продажу шпоркових жаб у аматорів з’явилась можливість поселити цих безхвостих амфібій у свої акваріуми. Чи складно утримувати таких екзотичних земноводних – ви дізнаєтесь у нашій статті.

Загальні відомості

Гладка шпоркова жаба (Xenopus laevis) – прісноводна амфібія з родини Піпові, описана науковцями понад 200 років тому. Повністю водяний вид, що мешкає в Африці. Вийти на сушу представників даної групи змушує лише сильна посуха, коли виникає необхідність покинути пересохлу водойму та знайти нове житло. Цікава й невибаглива в утриманні тварина, тому вона часто стає вибором акваріумістів-початківців. Придбати її зазвичай нескладно, бо молодих жабенят продають практично у будь-якому зоомагазині.

Шпорковими жаб називають за характерні кігтики на задніх лапах. Вони допомагають тваринам триматися на плаву і чіплятися за рослини. Амфібія веде хижацький спосіб життя, тому навряд чи вийде посадити до них інших водяних мешканців без якихось наслідків. Ці земноводні здатні швидко плавати, хоча в акваріумах часто можна побачити, як вони сидять на дні чи повільно сновигають у товщі води.

Шпоркова жаба веде водяний спосіб життя
Шпоркова жаба веде водяний спосіб життя

У науці африканська шпоркова жаба є важливим модельним об’єктом. За допомогою цих амфібій науковці проводять різні експерименти в галузі ембріології та біології розвитку.

У місцевих мешканців м’ясо шпоркових жаб вважається делікатесним.

Варто зазначити, що шпоркова жаба дуже полохлива, тому не варто завдавати їй зайвого стресу. Злякавшись, земноводне починає хаотично плавати по акваріуму, зносячи все на своєму шляху.

Особливу увагу слід приділити якості води та раціону.

Зовнішній вигляд

Африканські шпоркові жаби у домашніх умовах здатні виростати до 10-12 см. Вони мають щільну статуру, невелику приплющену голову, на верхній частині якої виступають два круглих ока. Заглянувши до ротової порожнини, ми виявимо дрібні зуби, розташовані на верхній щелепі; на нижній щелепі зубів немає.

Задні кінцівки у шпоркової жаби дуже потужні, довгі пальці з’єднані між собою плавальною перетинкою. На трьох пальцях розташовані кігтики довжиною 2-3 мм. Передні кінцівки значно коротші, вони мають по чотири пальці, перетинки і кігті відсутні. Слугують для доставки їжі до рота.

Шпоркова жаба. Зовнішній вигляд
Шпоркова жаба. Зовнішній вигляд

Зір у африканських шпоркових жаб слабкий, проте добре розвинений нюх. Оскільки амфібії ведуть виключно водяний спосіб життя, у них з боків тіла можна помітити бічну лінію – орган, що сприймає рух і вібрації води.

Природне забарвлення шпоркових жаб – оливково-зелене, однотонне але з великими плямами. Черевна частина – світла (біла чи жовтувата). Однак у продажу найчастіше зустрічається шпоркова жаба альбінос, пофарбована у білий або блідо-рожевий колір з червоними очима. Така форма була отримана вченими Інституту біології розвитку АН СРСР у 1970-і роки.

Альбіносна форма африканської шпоркової жаби
Альбіносна форма африканської шпоркової жаби

У акваріумістів-початківців часто виникає питання: скільки живуть шпоркові жаби? У відповідних умовах, при правильному годуванні та догляді амфібії здатні прожити до 15 років.

Ареал проживання

Природним місцем життя шпоркових жаб є центральна та північно-східна Африка. Їх можна зустріти в Уганді, Кенії, Заїрі, Камеруні. Зустрічаються практично у будь-яких водоймах – річках, болотах, озерах, ставках.

Вид був інтродукований у Північній та Південній Америці, а також у південних країнах Європи.

Марка із зображенням африканської шпоркової жаби. Танзанія, 1996 р.
Марка із зображенням африканської шпоркової жаби. Танзанія, 1996 р.

Догляд і утримання

Африканські шпоркові жаби невибагливі у догляді, але є деякі особливості.

Утримувати амфібій можна поодинці, однак більш цікаву поведінку жаби показують саме у групі. Бажано, щоб на одну особину припадало не менше 20 літрів води, а кількість самців переважала над кількістю самок, щоб уникнути зайвого з’ясування відносин. Шпорковим жабам не обов`язково облаштовувати острівець суші, тому акваріум можна заповнити водою повністю. Також він обов’язково має бути накритий кришкою, щоб вихованці не мали можливості втекти. Поза водою вони загинуть дуже швидко. До поверхні води завжди повинен бути доступ, адже дихають жаби атмосферним повітрям, через це їм доводиться періодично спливати за черговою його порцією.

Шпоркова жаба в акваріумі
Шпоркова жаба в акваріумі

Що стосується ґрунту, то тут є два підходи: одні акваріумісти залишають дно без нього, інші використовують гальку (розмір має бути такий, щоб не помістився жабі до рота). Не рекомендується укладати на дно пісок, його земноводні будуть постійно перекопувати та каламутити.

Корисно встановити в акваріум різноманітні укриття з корчів, половинок кокосового горіха, керамічних горщиків. В них жаби за потреби можуть ховатися. Рослини використовуються штучні чи живі – твердолисті (анубіасиехінодоруси) чи плаваючі (елодея, пістія, роголист).

В акваріумі обов’язкова наявність продуктивного фільтра, адже африканські шпоркові жаби – ще ті бруднулі завдяки хорошому апетиту. З іншого боку, амфібії чутливі до високого вмісту у воді азотистих сполук, тому щотижневі підміни (до 20% від об’єму акваріума) – обов’язкові. Не забувайте, що свіжа вода, яка береться для підмін, не повинна містити хлору, тому завжди додавайте до неї кондиціонер Tetra AquaSafe – він миттєво  видалить хлор і перетворить водопровідну воду на безпечну для життя жаб.

Оптимальна температура води для утримання – 20-25°С, інші параметри серйозної ролі не відіграють.

Сумісність

Поєднувати африканських шпоркових жаб із іншими водяними мешканцями не рекомендується. Вся справа у тому, що будь-які дрібні види риб, які можуть поміститися до рота хижих амфібій, будуть ними з’їдені. Більші ж тварини (цихлідичервоновухі черепахи) можуть покалічити вже саму жабу.

Годування шпоркової жаби 

Годуванню африканської шпоркової жаби слід приділити пильну увагу. Ці амфібії схильні до ожиріння, тому раціон варто підбирати дуже ретельно.

У природі шпоркові жаби харчуються невеликими рибками та різноманітними безхребетними. У домашніх умовах краще зупинити свій вибір на якісному сухому кормі Tetra ReptoFrog Granules, спеціально розробленому для жаб і тритонів.

Шпоркова жаба – справжня мисливиця
Шпоркова жаба – справжня мисливиця

Урізноманітнити меню можна мотилем у живильному желе Tetra FreshDelica Bloodworms, а також шматочками нежирної риби, кормовими комахами.

Важливо дотримуватися режиму годування: молодим жабам їжа видається щодня, а дорослим – лише кілька разів на тиждень. Якщо все ж таки ви помітили утворення жирових складок у своїх вихованців, слід припинити годування на 1-2 тижні, доки все не повернеться до норми.

Розмноження та розведення

Розмноження шпоркових жаб у домашніх умовах пов’язане з невеликими труднощами, але цілком можливе. Відрізнити дорослих особин за статтю дуже просто: у самок помітний яйцеклад, схожий на маленький хвостик. Статевої зрілості самці досягають у віці близько двох років.

Щоб простимулювати жаб до розмноження, їм слід влаштувати зимівлю. Для цього на кілька тижнів слід плавно знизити температуру в акваріумі на 5-8 °С. Самців і самок при цьому краще розділити. Далі амфібій повертають до загального акваріуму і поступово підвищують температуру до 22-25 °С.

Парування відбувається вночі, самець утримує самку передніми кінцівками і поєднує свою клоаку з клоакою самки. Ікринки, які виходять, запліднюються самцем і приклеюються до стебел водяних рослин. Шпоркові жаби надзвичайно плідні, самка здатна відкласти кілька тисяч яєць. Вони мають округлу форму і розмір близько 3 мм. Оболонка яйця спочатку драглиста, потім твердне і щільнішає.

Пуголовок шпоркової жаби
Пуголовок шпоркової жаби

Після завершення спарювання амфібії линяють і з’їдають свою шкіру. В цей час виробників слід прибрати, щоб вони не поласували власною ікрою. Швидкість інкубації залежить від температури води і триває у середньому близько 3 діб. Далі на світ з’являються пуголовки, які виглядом не схожі на личинок інших земноводних. Зовнішніх зябер у них немає, харчуються вони за рахунок фільтрації води. На 3-4 день після вилуплення у пуголовків розвиваються довгі дотикові нитки, що дозволяють знаходити їжу в каламутній воді. Приблизно через 2 місяці після вилуплення починається метаморфоза, що займає 15-20 днів. У цей час у пуголовка з’являються передні кінцівки, задні починають робити характерні стрибальні рухи, рот набирає звичайної для дорослої тварини форми, а зяброві отвори закриваються.