Чорносмугова цихлазома – один із найменших представників своєї групи. Однак, незважаючи на маленький розмір і відносно спокійний характер, їй властива яскраво виражена територіальність. Про особливості утримання цієї рибки ви дізнаєтесь із нашої статті.
Зміст
Загальні відомості
Чорносмугова цихлазома (Amatitlania nigrofasciata) – одна з перших цихлід Центральної Америки, яка з’явилась у акваріумах любителів. Але за понад вікову історію не слабшає інтерес акваріумістів до утримання цієї рибки. І хай вона не вирізняється яскравим забарвленням, що впадає у вічі, невибагливість до умов утримання і цікаві форми поведінки роблять її популярною вже не одне десятиліття.
При підселенні рибки у загальний акваріум необхідно враховувати її територіальність. Відомі випадки, коли чорносмугова цихлазома при захисті свого гнізда нападала на значно більших риб. Але, виключаючи період нересту, такі сутички відбуваються досить рідко при правильно підібраних об’ємах акваріума та сусідах.
Розведення чорносмугової цихлазоми не складе особливих труднощів. Зазвичай процес відбувається спонтанно і без втручання з боку акваріуміста.
Зовнішній вигляд
Від більшості інших цихлазом чорносмугова відрізняється невеликими розмірами. В акваріумі рибки рідко виростають більше 10 см. Самці більші за самок. Тіло у них трохи витягнуте у довжину і стисле з боків. На великій голові розташовуються великі очі, а також рот з товстими губами.
Плавники не мають кольору або жовтуваті, спинний і анальний (особливо у самців) – загострені.
Основне забарвлення тіла – сірувато-синє, уздовж тулуба йдуть широкі поперечні чорні смуги у кількості 8-9 штук, за що рибка й отримала видову назву. За зябровими кришками смуги часто утворюють латинську букву «V». У продажу також можна зустріти й альбіносів.
Щоб відрізнити самця від самки, необхідно перш за все звернути увагу на боки і задню частину черевця. Самки чорносмугової цихлазоми у цих місцях мають бронзові плями. У період нересту на анальному плавнику самців з’являються темні плями, що нагадують ікру.
Ареал проживання
Перші екземпляри цихлазоми чорносмугової описані у 1867 році, а через 60 років рибка вдало дісталася Європи. Зустрічається цихлазома на широкій території Центральної Америки від Гватемали до Панами. У наш час часто виявляється у водоймах південних штатів США.
Типове місце проживання чорносмугової цихлазоми – дрібні та великі річки зі швидкою течією та кам’янистим дном. У таких умовах рибкам неважко знайти собі притулок, у якому вони зможуть ховатися від ворогів і відкладати ікру. На відкритому просторі цихлазому зустріти практично неможливо.
Догляд і утримання
Найголовніше, що слід враховувати при утриманні чорносмугових цихлазом, – їх територіальність. Звідси випливає мінімальний для комфортного життя об’єм акваріума й особливості його декорування.
Утримувати пару молодих чорносмугових цихлазом найкраще в акваріумі об’ємом від 100 літрів. Статевозрілі особини потребують уже 250 літрів і більше. Варто звернути увагу, що йдеться, перш за все, про загальні акваріуми, де перебуватимуть і інші види цихлід. Якщо планується видовий акваріум, то об’єму 60 літрів на пару риб буде цілком достатньо.
Чорносмугові цихлазоми воліють жити у чистій, багатій киснем воді, тому в акваріумі рекомендується встановити зовнішній фільтр і компресор достатньої потужності. Яскравість освітлення особливої ролі не грає.
Пильну увагу необхідно приділити внутрішньому оформленню акваріума, особливо якщо рибки утримуються разом із іншими видами. У якості ґрунту добре підійде дрібна та середня галька. Чорносмугові цихлазоми люблять перекопувати ґрунт. З цієї причини не рекомендується використовувати дрібний пісок.
Чорносмуговим цихлідам життєво необхідна велика кількість укриттів. У цій ролі можуть виступати складені гірки з каміння, натуральні корчі, великі мушлі, квіткові горщики, половинки шкаралупи кокосових горіхів. Кожна пара рибок обов’язково повинна мати свій власний, природним чином обмежений куточок у акваріумі. Якщо випустити цей момент з уваги, відбуватимуться регулярні сутички. Зонування території можливе також за допомогою посадки жорстколистих рослин (анубіаси, криптокорини, валіснерія). Висаджувати їх краще у спеціальні горщики чи добре закріпити камінням.
Оптимальні параметри води для утримання: T=22-28°C, pH=7, GH=5-18. Один раз на тиждень необхідно підмінювати 30% води в акваріумі.
Тривалість життя чорносмугових цихлазом у акваріумі – 8-10 років.
Сумісність
При спільному утриманні чорносмугових цихлазом із іншими видами риб бувають ситуації, коли співжиття нічим не ускладнюється, а буває й навпаки, коли рибки проявляють агресію по відношенню до сусідів. Загалом це досить миролюбні цихлазоми, проблеми виникають або у період нересту, або при активному вторгненні інших риб на їх простір. Захищаючи свою територію, чорносмугові цихлазоми відважно кидаються на будь-якого, навіть нерівноцінного, суперника. Таким чином, ці акваріумні «егоїсти» здатні терпіти будь-яких сусідів доти, доки вони не підпливають до них близько.
При утриманні у видовому акваріумі необхідно стежити, щоб на кожного самця припадала мінімум одна самка. Кращими сусідами для цихлазом стануть співрозмірні цихліди: пельвікахроміси, псевдотрофеуси, діамантові цихлазоми, хроміси-красені. В окремих випадках чорносмугові цихлазоми чудово співіснують із великими барбусами, меченосцями, тернеціями. А ось із різними видами придонних риб (лабео, боції, коридораси, торакатуми) дружба не завжди складається вдало. Пов’язано це з тим, що цихлазоми зазвичай відкладають ікру біля дна, а риби, які там постійно сновигають, часто зазіхатимуть на їх територію, тож без бійок не обійдеться.
Дрібні зграйні види рибок дуже ймовірно стануть живим кормом для чорносмугових цихлазом, а ось гігантські цихліди – астронотуси, акари – можуть самі забити цихлазому, тому також не є хорошими сусідами для неї.
Годування цихлазоми чорносмугової
Чорносмугова цихлазома належить до всеїдних риб, тобто в її раціоні обов’язково мають бути корми як тваринного походження, так і рослинність. Рибка добре поїдає всі види кормів: живі, заморожені та сухі. Але слід пам’ятати, що живі корми потенційно небезпечні через зараження бактеріальними і грибковими інфекціями, а також черв’яками-паразитами та найпростішими. Заморожені корми – неповноцінні, вони не можуть повністю задовольнити харчові потреби риб. Не варто забувати також про те, що у разі надмірного годування подібні корми можуть швидко погіршити стан води в акваріумі.
Сухий корм повністю позбавлений недоліків двох попередніх, тому є оптимальним вибором для годування чорносмугових цихлазом. Молодим особинам добре підійдуть невеликі гранули Tetra Cichlid Mini Granules. Їх розмір підібраний таким чином, щоб рибкам з маленьким ротом неважко було проковтнути корм. Дорослі цихлазоми можуть поїдати більші корми скажімо, плаваючі палички Tetra Cichlid Sticks. Зовнішньо вони нагадують природний корм, а спеціально підібраний склад повністю задовольняє харчові потреби цихлід.
Як альтернативу можна використовувати базовий корм для всіх видів декоративних риб TetraMin Granules. Гранули, що повільно опускаються, будуть легко спіймані чорносмуговими цихлазомами, які полюбляють плавати у середніх і нижніх шарах акваріума.
Кілька разів на тиждень у раціон рибок необхідно вводити чіпси TetraPro Algae з високим вмістом водорості спіруліни. Вживання рослинних кормів важливе для правильного травлення чорносмугової цихлазоми.
Варто пам’ятати, що рибки схильні до переїдання, тому найкраще годувати їх 1-2 рази на день невеликими порціями.
Розмноження та розведення
Серед акваріумістів ходить жарт, що чорносмугові цихлазоми можуть віднереститись, поки ти несеш їх у пакеті додому. І частка правди в цьому, безумовно, є. Розведення цихлазом зазвичай не викликає ускладнень і спонтанно відбувається в акваріумах без якоїсь спеціальної підготовки. Процес може пройти як у нерестовому, так і у загальному акваріумі. Але перший спосіб краще, оскільки дозволяє уникнути подальших сутичок з іншими видами риб. Альтернатива – використання перегородки з отворами із оргскла. При цьому парі, яка нереститься, слід залишити не менше третини акваріума.
Статева зрілість у чорносмугових цихлазом настає у віці 7-10 місяців. У цей час вони формують стійкі пари і готують гніздо – зазвичай це укриття під великими каменями, печери, квіткові горщики. Шлюбні танці цихлазом дуже цікаві: самець стає перед самкою вертикально і демонструє їй своє яскраве забарвлення. За один нерест самка здатна відметати до 300 ікринок. Зважаючи, що плодитися ці рибки можуть кілька разів на рік, у акваріумістів часто виникає проблема перенаселення і збуту підрослих мальків.
У чорносмугових цихлазом яскраво виражена турбота про потомство. Після завершення ікрометанння самка доглядає за ікрою, у той час як самець відганяє від гнізда непроханих гостей. Догляд полягає у постійному обмахуванні ікри плавниками для створення потоку води, а також видаленні загиблих ікринок.
Інкубація ікри триває 48-72 години залежно від температури і кислотності води. Після вилуплення самка переносить личинок до іншого місця. Перший тиждень молодь годується за допомогою жовткового мішка, пізніше переходить на звичайне годування. У цей час їм можна давати якісні сухі корми для мальків, наприклад, TetraMin Baby. Самка уважна до малька навіть у процесі годування: за необхідності вона піднімає муть, у яку впали шматочки корму, або подрібнює занадто великі шматки, після чого випльовує їх для молоді.
Приблизно через два тижні мальків необхідно відсадити від виробників у вирощувальні акваріуми, щоб рибки їх не з’їли.
