У переважної більшості видів у розмноженні беруть участь дві особини – чоловіча та жіноча. Навіть усім відомим гермафродитам потрібне перехресне запліднення, тобто організм не може запліднити сам себе. Але мармурові раки, про яких ітиметься у нашій статті, – справді дивовижні тварини, вони навчилися розмножуватися особливим способом (без участі партнера). Давайте познайомимося з ними ближче.
Зміст
Загальні відомості
Мармуровий рак (Procarambus virginalis) – прісноводне ракоподібне з родини Десятиногі раки. Зараз його можна зустріти практично у будь-якому куточку планети, він успішно акліматизувався у багатьох регіонах.
Предком мармурового раку вчені вважають поширених на території південного сходу США раків Procambarusfallax. Свого часу вони стали відомими акваріумними вихованцями, оскільки є цікавими екзотичними тваринами, та й догляд за ними мінімальний.
Раки добре розмножувались, і ось одного разу вже у Німеччині, за тисячі кілометрів від історичної батьківщини, на світ з’явилися особини з дуже красивим «мармуровим» забарвленням, що вмить зробило їх іще популярнішими. Але головний сюрприз був попереду: виявилося, що ці раки отримали здатність до партеногенезу – розвитку зародка без запліднення. Тобто всі особини мармурового раку є самками, здатними давати потомство, яке з’являється шляхом звичайного поділу незаплідненої клітини. По суті, все потомство – це клони матері. Подібне явище у Десятиногих раків спостерігалося вперше. Спочатку нову форму раку віднесли до початкового виду – Procambarus fallax, – але у 2015 році систематика мармурового рака була переглянута, і він став самостійним видом – Procarambus virginalis.
Завдяки широкому розповсюдженню в акваріумістиці та регулярним потраплянням із домашніх умов у дике середовище даний вид почав свою «переможну» ходу планетою. Спочатку це були країни Європи, а пізніше він опинився в Азії й Африці.
Завдяки вражаючій здатності до адаптації мармуровий рак став у деяких країнах екологічною проблемою, оскільки успішно конкурує з місцевими видами та витісняє їх зі звичних місць існування. Для розмноження йому потрібна лише одна особина, на відміну від інших родичів, тому він може швидко захоплювати нові території.
З цієї причини у багатьох країнах ввезення і продаж мармурового раку заборонені.
Зовнішній вигляд
Мармуровий рак має типову для Десятиногих ракоподібних будову тіла. Масивні головогруди вкриті щільним панциром – карапаксом. До цього відділу кріпляться ходильні ноги, перша пара яких несе клешні. Також тут розташовуються щелепи й органи чуття (очі й антени). Черевце рухливе, складається з кількох сегментів, під якими розташовуються плавальні ніжки – плеоподи. Наприкінці черевця є широкий хвостовий плавник.
Одна з головних цінностей цього виду – забарвлення тіла. Загальний колір варіюється від зеленого до коричневого, а особливий візерунок нагадує розводи на мармурі, за що рак і отримав свою назву. У молодих особин подібне забарвлення виражене погано, але з віком воно стає яскравішим і контрастнішим.
Максимальний розмір тіла – 15 см. Однак це сильно залежить від умов утримання, тому, якщо помістити рака до тісного акваріума, він не зможе вирости до такого розміру.
Тривалість життя в акваріумі складає 2-3 роки.
Ареал проживання
Своє походження мармуровий рак веде з Німеччини, саме тут він був виведений уперше і почав поширюватися світом. Зараз його можна зустріти у водоймах США, Європи, Африки, Японії, Мадагаскару. Цьому сприяють можливість життя у воді з широким діапазоном параметрів і всеїдність, а також партеногенез.
Догляд і утримання
Дорослий мармуровий рак може виростати до 15 см, тому для утримання однієї особини знадобиться акваріум не менше 40 літрів. Але краще придбати велику ємність, оскільки раки виробляють досить багато сміття, а підтримувати біологічну рівновагу в маленькому об’ємі буде складно.
Важливіша за висоту акваріума площа його дна.
У якості ґрунту зазвичай використовують великий кварцовий пісок або дрібну гальку. Це полегшує прибирання, бо залишки корму і відходи не провалюються глибоко. Дуже важливо встановити велику кількість усіляких укриттів. З одного боку, вони допоможуть зонувати територію, якщо в акваріумі буде жити кілька раків, з іншого – стануть відмінним притулком у період линьки, коли рак найуразливіший. Для цієї мети можна використовувати штучні печери, пластикові трубки відповідного діаметра, розбиті горшки, половинки кокосових горіхів.
Акваріум варто обладнати потужним фільтром, який допоможе підтримувати чистоту й високу якість води. Течія може бути помірною чи сильною. За можливості слід використовувати внутрішній фільтр, бо мармурові раки славляться вмінням вибиратися назовні шлангами зовнішніх фільтрів. Дуже важлива цілодобова аерація акваріума, особливо у теплу пору року, коли кисень погано розчиняється в теплій воді.
Раз на тиждень необхідно підмінювати 20% води в акваріумі. Найчастіше для цієї мети використовується водопровідна вода, але варто пам’ятати, що вона може бути небезпечною для раків, наприклад, містити хлор і важкі метали (особливо небезпечна мідь). Щоб швидко убезпечити водопровідну воду для потреб ракоподібних, скористайтеся кондиціонером Tetra Crusta AquaSafe. Разом із підміною води проводьте обов’язкову сифонку ґрунту, щоб видалити відходи та нез’їдені рештки корму. Вода не повинна бути дуже м’якою, інакше у раків виникнуть проблеми з формуванням панцира.
Оптимальні параметри води для утримання: Т=18-28°С, pH=6.5-7.8, GH=8-12.
На жаль, мармурові раки несумісні з живими рослинами. Більшу частину рослин вони просто використовують як харчі. Підійдуть лише види, що плавають на поверхні води (роголист, річія, пістія), а також яванський мох, що може пережити натиск рака.
Для ракоподібних характерне таке явище, як линька. Вона полягає у скиданні старого твердого покриву, що не дозволяє рости новому. Той, що утворюється натомість, деякий час залишається м’яким. Це найскладніший і найнебезпечніший період у житті рака. Адже поки новий «одяг» не затвердів, він стає легкою здобиччю навіть для невеликих видів риб або своїх родичів. Тому після скидання хітинового панцира раки ховаються в укриттях, поки новий не зміцніє. Якщо ви виявили в акваріумі старий покрив рака, то не поспішайте його викидати. Трохи пізніше вихованець його з’їсть, щоб отримати необхідні мінерали для росту і формування нового панцира. Найчастіше линяють молоді раки, адже вони посилено ростуть.
Сумісність
Мармурового рака допускається утримувати з деякими видами риб, проте варто пам’ятати, що інстинкт мисливця у нього є, і він може спробувати полювати на найдрібніших особин. Добре підійдуть рибки, які швидко розмножуються – молінезії, пецилії, які плавають у верхніх прошарках акваріумних вод, наприклад, даніо, та такі рухливі види, як барбуси.
А ось із донними рибами (коридораси, анциструси, торакатуми) дружби у рака не вийде. Їх краще викреслити із списку можливих співмешканців. У нього не потрапляють і повільні рибки та власники вуалевих плавників – рак безжально общипуватиме їх своїми клешнями. Недружелюбний мармуровий рак і до равликів та креветок.
Не варто поєднувати мармурових раків із великими рибами – акарами, червоними папугами, астронотусами, Фловер Хорнами, адже раки можуть стати для них легкою здобиччю, особливо після линьки.
Що стосується спільного утримання зі своїми родичами, то воно можливе, якщо обсяг акваріума достатній, і ракам надають велику кількість укриттів. У такій ситуації конфлікти будуть мінімальними. Якщо ж цього не забезпечити, то потрібно приготуватися до постійних бійок і втрат кінцівок, які, щоправда, відновлюватимуться за кілька линьок.
Годування мармурового рака
Прогодувати мармурового рака зовсім неважко. Це всеїдний організм, здатний поїдати все, до чого доберуться його клешні: водяні рослини та шматочки овочів, живі та заморожені корми, загиблу рибу, сушене листя, шматочки риби та креветок. Але не можна забувати, що будь-який натуральний корм буде не збалансований і здатний за короткий термін погіршити якість води.
Тому краще зупинити свій вибір на спеціалізованих сухих кормах для ракоподібних Tetra Crusta. Вони розроблені з урахуванням харчових потреб ракоподібних і містять увесь комплекс поживних елементів і вітамінів для здорового росту і довголіття. Важливий плюс таких кормів – вони опускаються на дно і тривалий час зберігають свою форму, не забруднюючи воду.
Добре поїдають мармурові раки й універсальні таблетки для донних мешканців, наприклад, Tetra WaferMix або Tetra Pleco SpirulinaWafers.
Розмноження та розведення
Дуже важливо розуміти, що навіть одна куплена особина мармурового раку здатна принести численне потомство в домашніх умовах. Розвиток зародків відбувається у даного виду без будь-якого запліднення, всі особини є винятково самками.
Статева зрілість настає приблизно у піврічному віці. За один раз самка може принести від 20 до 300 ікринок. Щоб зберегти більшу частину потомства, варто відсадити самку в окремий нерестовий акваріум, адже сусіди можуть легко поласувати молоддю. Ікру самки носять на своїх плавальних ніжках (плеоподах). Їх постійний рух забезпечує вентиляцію і приплив свіжої води до ікринок. Інкубація ікри триває близько місяця, практично весь цей час рак проводить у сховку.
Опісля на світ з’являються зменшені копії матері, які здатні до самостійного харчування. Матір варто відсадити після досягнення молодими рачками віку близько місяця. Молодь росте нерівномірно, потрібне періодичне сортування, щоб уникнути канібалізму.
Однак високий рівень виживання молодих рачат призводить до іншої проблеми – куди прилаштувати численне потомство? Тому варто подумати над цим питанням заздалегідь.
