Якщо ви хочете мати в акваріумі максимально жвавий пейзаж, то барбуси – саме те, що вам треба. Важко знайти більш метушливих рибок. Постійні ігри один з одним припиняються лише після вимкнення світла в акваріумі. А ще вони дуже витривалі та легко розмножуються, тому для новачків ці рибки – ідеальний вибір. Спостереження за цими живими та грайливими рибками приносить лише позитивні емоції.
Зміст
Загальні відомості
Барбуси – променепері рибки з родини Коропових. Завдяки своїй невибагливості, середнім розмірам і цікавим забарвленням широко розповсюджені в акваріумістиці. Ця збірна група включає в себе кілька родів. Переважно зграйні види, які легко пристосовуються до різноманітних умов проживання. Крім природних забарвлень, існують селекційні форми та флуоресцентні рибки (GloFish).
Славляться як акваріумні задираки, деякі акваріумісти навіть вважають їх хижими рибками. Але в дійсності міжвидова агресія у більшості випадків пов’язана з помилками в утриманні рибок (замала кількість особин у групі, невірно підібрані сусіди).
Зовнішній вигляд
Усі барбуси мають витягнуте, трохи подовжене тіло із загостреною передньою частиною. Розміри коливаються від 5 до 35 см залежно від виду. Хвостовий плавник дволопатевий. Колір луски залежить від конкретного виду та вирізняється великою різноманітністю: можна зустріти однотонні забарвлення, з плямами, поперечними та повздовжніми смужками. Статевий диморфізм виражений слабо у більшості видів. Самки зазвичай більші, з великим округлим черевцем, але з менш інтенсивним забарвленням, аніж у самців.
Середня тривалість життя – 6-7 років.
Ареал проживання
Барбуси широко розповсюджені в екваторіальній і тропічній частині планети. Більшість видів походять з південно-західної Азії (Борнео, Суматра, Таїланд, Камбоджа). Частина з них мешкають в Індії та на острові Шрі-Ланка. Зустрічаються барбуси в екваторіальній Африці.
Дикі популяції барбусів були завезені в деякі країни і завдяки своїй витривалості без проблем прижилися. Наприклад, окремі види можна зустріти у США, Колумбії, Австралії, Сінгапурі.
Звичайний біотоп для барбусів – це повільна ріка або струмок з піщаним ґрунтом і густою рослинністю.
Види барбусів
Барбус суматранський (Puntigrus tetrazona)
Найвідоміший вид барбусів. Його батьківщиною є південно-східна Азія. Часто його називають “смугастий розбійник” або “риба в тільняшці”, а все через особливе забарвлення та задерикуватий характер. Тіло рибки високе, голова загострена. Основний колір тіла варіюється від жовтого до срібного відтінку. Характерна особливість – чотири поперечні чорні смужки, які перетинають тіло: біля основи хвоста, через спинний плавник, за зябровими кришками та через очі. Плавники і хвіст часто червоного кольору. Голова статевозрілих самців під час нересту стає яскраво-червоною.
Існує альбіносна форма: тіло забарвлене у жовте або світло-бежеве, смужки – молочні.
Зграйна рибка з досить нестерпним характером. Утримувати в акваріумі рекомендується не менше шести особин, в іншому випадку можуть приставати до сусідів по акваріуму і кусати їх за плавники. Виростає до 7 см.
Барбус моховий, або мутант
Барбус моховий – це селекційна форма суматранського барбуса, отримана шляхом мутагенезу. В результаті цього чорні смужки розширилися і злилися, подарувавши рибці насичене зеленувато-чорне забарвлення з металевим блиском, плавники червоного кольору. В іншому немає відмінностей у зовнішньому вигляді й утриманні від барбуса суматранського. Відмінно виглядають в одному акваріумі із звичайними суматранськими барбусами й альбіносами. Рибки живі та рухливі, в акваріумі необхідно передбачити вільне місце для плавання. Максимальний розмір – 7 см.
Барбус вогняний (Pethia conchonius)
Батьківщина цього барбуса – водойми північно-східної Індії. В акваріумах рибки виростають до 8 см, хоча у природі можуть досягати довжини 15 см. Тіло овальне, витягнуте у довжину, має яскраво виражене золоте забарвлення з добре помітними лусочками. В основі хвостового плавника – характерна чорна пляма. Плавники мають темну окантовку, яка яскравішає у період нересту. Існує вуалева форма з сильно розвиненими плавниками. Тривалість життя до 5 років.
Барбус вишневий (Puntius titteya)
Невеликий, але дуже ефектний барбус, який походить з острова Шрі-Ланка. Має витягнуте й трохи вигнуте тіло, пофарбоване у яскраво-червоний або малиновий колір. Довжина не перевищує 5 см. Від зябер до хвоста тягнеться темна смуга. Плавники і хвіст також пофарбовані під колір тіла. Верхня частина райдужної оболонки ока – червона. Колір тіла прямо залежить від умов утримання і корму. На нижній щелепі розташовуються два невеликих вусики. На даний час селекціонери вивели альбіносні й вуалеві форми. Рибка відрізняється миролюбністю, утримувати її слід зграйками від 7 шт.
Барбус денісоні (Puntius denisonii)
Даний вид мешкає в річках на півдні Індії. Їх максимальний розмір в акваріумі – 9-11 см. Мають подовжене тіло зі сріблястими лусочками. З боків розташовані дві смужки: чорна – від очей до хвоста, червона – від мордочки до основи спинного плавника. Хвіст дволопатевий, на крайніх променях є чорна й жовта плями. Також червона пляма розташована біля основи спинного плавника. Решта плавників прозорі.
Досить вимогливий до умов тримання вид, рекомендується досвідченим акваріумістам. Утримувати слід зграйками від 7 штук. Мінімальний об’єм акваріума – 200 літрів.
Через посилений вилов чисельність природних популяцій цієї рибки знижується. У наш час їх, з використанням гормональних ін’єкцій, розводять на спеціальних фермах.
Барбус червоний, або одеський (Pethia padamya)
Природним місцем проживання червоного барбуса є басейн річки Чиндуїн, яка протікає по території М’янми (Бірми). Ця невелика (до 5 см) рибка має дуже строкате забарвлення. По сріблястому тілі проходить широка яскраво-червона смуга. Плавники прозорі або жовті з чорними цятками. Луска має чітку чорну окантовку. Вусиків немає. Самки більші за самців і мають більш скромне забарвлення.
Тримати рибок необхідно групами не менше 6 особин. Вони дуже активні, тому об’єм акваріума повинен бути від 80 л і бажано, щоб він був витягнутий.
Рибка миролюбна, але іноді сусіди з вуалевими плавниками викликають у неї значний інтерес.
Барбус акулячий (Balantiocheilus melanopterus)
В акваріумістиці більше відомий під назвою акулячий бала. Його батьківщина – південно-східна Азія. Свою назву отримав за те, що форма тіла, спинний та анальний плавники нагадують акулячі. Має подовжене торпедоподібне тіло. Очі чорні, великі. Рот нижній. Плавники прозорі, з характерною широкою чорною окантовкою. Спинний плавник трикутної форми, витягнутий у висоту і дуже схожий на акулячий. Хвіст роздвоєний. Рибка здатна вирости до 25-30 см. Незважаючи на свій розмір, полохливий і миролюбний вид. Утримується зграйками по 5-7 особин. Необхідний обсяг акваріума – від 300 літрів.
У природі знаходиться на межі зникнення.
Догляд і утримання
Обсяг акваріума для тримання барбусів залежить від виду і може складати від 30 до 300 літрів, бажано, щоб він був витягнутий у довжину. Наявність кришки обов’язкова – активні за своєю природою рибки можуть легко вистрибнути з акваріума. Барбуси – зграйні рибки, рекомендується тримати не менше 6-10 особин. У протилежному випадку вони стають агресивнішими і здатні нападати на сусідів по акваріуму.
В акваріумі обов’язково повинні бути ділянки з густими заростями рослин і відкриті місця для плавання. В якості грунту краще вибрати пісок або дрібну гальку, найкраще – темного кольору. Найбільш придатними декораціями стануть натуральні корчі та каміння.
В акваріумі обов’язково повинна бути хороша фільтрація й аерація. Деякі види люблять сильну течію.
Оптимальні параметри води для утримання: T=20-25 °С, pH=6,5-7,5, GH=4-10.
Щотижня необхідно підмінювати воду до 30% від об’єму акваріума.
Сумісність
Барбуси – відносно миролюбні види, вони чудово уживаються з більшістю видів декоративних риб. Винятки становлять лише риби з вуалевими плавниками (особливо неповороткі золоті) та з довгими “вусами” (гурамі, ляліуси). Дуже важливо тримати барбусів в зграї не менше 6 осіб. Якщо барбуси утримуються поодинці чи парно – рівень їх агресії зростає, і тоді багато риб можуть постраждати від них.
Ідеальний варіант для загального акваріума – підібрати кілька зграйок барбусів різних видів. Але для різноманітності можна підсадити до них молінезій, пецилій, даніо, райдужниць, мирних сомиків.
Зазначається, що барбуси, які підросли, можуть жити і з великими цихлідами, проте й у них інколи примудряються пощипати плавники.
Годування барбусів
У природних умовах усі барбуси всеїдні. До їхнього раціону входять комахи, личинки, черв’яки, діатомові водорості, дрібні безхребетні та детрит. Люблять рибки пощипати й ніжні частини водяних рослин.
Дуже часто пропонується годувати барбусів живими та замороженими кормами, але варто пам’ятати, що через це виникає ризик зараження акваріума небезпечними інфекціями і паразитами, до того ж ці види корму неповноцінні, тому рибки не отримують в потрібному обсязі поживні речовини та вітаміни.
Найкраще годувати рибок якісним сухим кормом – це запорука міцного здоров’я, довголіття й активності ваших вихованців. Брати корм барбуси можуть на всіх рівнях акваріуму, але надають перевагу поверхні й середньому рівню. Відмінно підійдуть наступні сухі корми:
- TetraMin Flakes – універсальний пластівчастий корм для всіх видів декоративних риб. Виготовляється з понад 40 видів відбірної сировини, містить усі необхідні поживні речовини та вітаміни, а також пробіотики для поліпшення роботи шлунково-кишкового тракту. Висока засвоюваність корму зменшує кількість відходів риб, отже, вода довше залишається чистою.
- Високоенергетичні чіпси TetraPro Energy, спеціально розроблені для активних рибок. Виготовляються за ощадною низькотемпературною технологією, що дозволяє зберегти ще більше корисних речовин у кормі.
- Корми Tetra Phyll і TetraPro Algae збагатять раціон барбусів дуже важливим рослинним компонентом, що позитивно позначиться на здоров’ї та довголітті.
- Для посилення природного забарвлення у барбусів червоних, жовтих і помаранчевих кольорів використовуйте корми з натуральними підсилювачами кольору – Tetra Rubin або TetraPro Colour. Результат помітний вже після двох тижнів регулярного годування.
Годувати барбусів необхідно кілька разів на день порцією корму, яка буде з’їдена за кілька хвилин. Рибки схильні до переїдання, тому раз на тиждень рекомендується влаштовувати “розвантажувальний день”.
Розмноження та розведення
Розведення барбуса нескладне і дозволяє потренувати свої навички тим акваріумістам, які хотіли б зайнятися розведенням інших видів.
Для нересту слід відібрати кілька найбільших і найяскравіших виробників і відсадити їх у окремий акваріум, де посилено годувати високобілковим кормом. Коли рибки будуть готові до нересту (у самців мордочка стане яскраво червоною, а самки помітно округляться), необхідно підготувати нерестовик об’ємом 10-20 літрів. На дно вкладається сітка, а зверху – дрібнолисті рослини (яванський мох, перистолистник). Акваріум для нересту треба обладнати фільтром, нагрівачем і компресором.
Стимулом для нересту служить додавання м’якої води і підвищення температури. Виробників краще заздалегідь адаптувати до параметрів, аналогічних тим, які будуть у нерестовику: T=26-28 °С, КН до 2°, рН 6,5-7.
Коли виробники готові, в нерестовий акваріум на ніч висаджують самку і 2-3 самці. Ємність затемнюють. Нерест відбувається вранці та триває кілька годин. Самці ганяють самку, вона випускає порції ікринок, які тут же запліднюються і падають на дно. Плодючість однієї самки може сягати 1000 ікринок.
Після завершення процесу виробників забирають, ікру акуратно струшують з субстратів, затемнюють нерестовик, через 4 години після цього видаляють мертві побілілі ікринки. Корисно додати в акваріум протигрибковий препарат для збільшення можливого потомства. Личинки вилуплюються через добу, а на 3-4 день переходять на самостійне харчування.
