Боція мармурова – рибка «Yo-Yo»

Боція мармурова

Боції – дуже цікава й досі маловивчена група в’юнових риб. Багато видів утримується в акваріумах любителів. Ці придонні рибки цінуються за незвичайне забарвлення тіла та цікаві форми поведінки. Нарівні з сомиками коридорасами є одними з найкращих «санітарів» дна – постійно відшукуючи шматочки корму в ґрунті, сприяють його очищенню.

Загальні відомості

Боція мармурова (Botia almorhae) – рибка з родини В’юнові. Вперше в акваріумах любителів вона з’явилася зовсім нещодавно – у 1956 році, але не перестає набирати популярності.

Через малу вивченість боцій у продажу можна зустріти кілька близьких видів (а також гібридів), які мають назву «боція мармурова». Рибку можна зустріти також під ім’ям Боція лохаката, а ось у англомовних країнах її часто називають “боція йо-йо”. Така незвична назва приклеїлася до рибки після публікації статті фотографа Кена Чайлдса, який зазначив, що у деяких боцій темні плями на тілі зливаються в літери, що нагадують «Yo-Yo».

Рибки досить витривалі й непогано уживаються з іншими видами. Ведуть переважно сутінковий спосіб життя.

У боцій, як і в багатьох інших в’юнів, є особливий орган захисту – підочні шипи. Будь-який хижак, який спробує схопити боцію, буде неприємно здивований, адже гострі шипи легко можуть пошкодити ротову порожнину. З цієї причини необхідно дуже акуратно виловлювати мармурових боцій сачком, адже рибка може зачепитися шипами за сітку й навіть порвати її.

Луска у боцій дуже дрібна і ніжна, тому дуже чутлива до застосування лікарських препаратів. Якщо виникла потреба пролікувати рибок, то треба давати половину дози препарату і слідкувати за реакцією рибки на ліки.

Зовнішній вигляд

В акваріумах розмір боції мармурової зазвичай не перевищує 15 см. Тіло витягнуте, спинка вигнута, а лінія черевця пряма. Як і в інших донних риб, рот нижній, оточений чутливими вусиками, які дозволяють орієнтуватися в каламутній воді та шукати їжу.

Основне забарвлення тіла – сріблясте з контрастними поперечними темними смугами. При переляку кольори миттєво бліднуть. Плавники прозорі, хвіст розсічений. Грудні плавники потужні. Під очима розташовуються заховані в особливих кишенях шипи, які можуть відстовбурчуватися при спробі схопити боцію. Статевий диморфізм не виражений. Статевозрілі самки відрізняються більшими розмірами й округлим черевцем.

Тривалість життя складає 5-8 років.

Боція мармурова. Зовнішній вигляд
Боція мармурова. Зовнішній вигляд

Ареал проживання

Боція мармурова широко поширена на території таких країн, як Індія, Пакистан, Бангладеш, Непал. Рибки віддають перевагу водоймам із повільною течією, а часто й озерам, заводям, ставкам із кам’янистим дном і великою кількістю укриттів.

Боції віддають перевагу водоймам із кам`янистим дном
Боції віддають перевагу водоймам із кам`янистим дном

Догляд і утримання

Утримувати рибок найкраще зграйками з п’яти та більше особин. Мінімальний обсяг акваріума для утримання такої кількості риб – від 200 літрів. У рибок, які живуть поодинці, гірші стосунки з сусідами. Акваріум повинен бути накритий покривним склом або кришкою, щоб унеможливити вистрибування риб.

При декоруванні необхідно використовувати піщаний ґрунт. Це необхідно для того, щоб боції не пошкодили свої чутливі вусики на голові. До того ж рибки об пісок знімають залишки слизу, що виділяється у них у великій кількості. Жодні декорації, що встановлюються в акваріум, не повинні мати гострих граней, інакше пошкодять ніжну луску риб. Крім того, боції – відомі любителі залізти у найвужчі щілини.

Найбільше мармурові боції полюбляють різноманітні гроти у вигляді трубок. Найчастіше вся зграя тісниться й укладається поруч один з одним. Мармурові боції – чемпіони із залізання у різні щілини, тому будь-які технологічні отвори, що не використовуються, краще закласти сіткою, а дрібні щілини в декораціях замазати силіконовим герметиком для акваріума.

В акваріумі не рекомендується встановлювати дуже яскраве освітлення, адже мармурові боції – сутінкові мешканці. Вода повинна бути чистою та багатою на кисень, тому необхідно підібрати відповідний зовнішній фільтр і компресор. Течія має бути помірною.

В акваріумах із мармуровою боцією можна використовувати різні види живих рослин: мохи, папороть, валіснерію, анубіаси. Рослини краще закріпити великим камінням. На поверхню води можна запустити плаваючі види (пістія, роголистник), щоб зробити світло розсіянішим.

Акваріум із боціями потребує регулярних підмін води (25-30% від об’єму акваріума).

Оптимальні параметри води: Т=19-27°С, pH=5.5-7.5, GH=2-12.

Сумісність

Мармурова боція – відносно миролюбний вид за умови утримання у зграї, одиночні особини агресивніші. Рибки сумісні з багатьма мирними видами. Виняток становлять лише риби невеликого розміру та з вуалевими плавниками.

З хижими й агресивними рибками боцій (особливо молодих) краще не саджати. Вони постійно ховатимуться в укриттях і можуть навіть відмовитися від їжі. Мечоносці, молінезії, райдужниці, великі тетри стануть хорошими сусідами. Непогано ладнають мармурові боції й із близькоспорідненими видами, наприклад, боцією клоуном.

Іноді у самців мармурових боцій стаються бійки за самок або територію, але вони не закінчуються серйозними травмами.

Годування боції мармурової

Мармурові боції – рибки всеїдні. Це означає, що в їхньому раціоні мають бути продукти як тваринного походження, так і рослинні компоненти. У природі рибки поїдають безхребетних: хробаків, личинок комах тощо. Не проти поласувати і ніжними частинами водяних рослин.

Годування живими чи замороженими кормами несе ризик зараження акваріума небезпечними інфекціями чи паразитами, до того ж такі корми неповноцінні.

Оптимальним вибором для годування мармурової боції стануть якісні корми для донних риб, наприклад, Tetra Tablets TabiMin або Tetra Wafer Mix. Завдяки своїй щільній структурі вони швидко опускаються на дно, де повільно м’якшають, вивільняючи корм. Не каламутять воду. Всі корми Tetra збалансовані й мають високу смакову привабливість.

Годувати мармурових боцій найкраще після вимкнення світла в акваріумі. Варто зазначити, що молоді особини мають відмінний апетит і схильність до переїдання, тому щонайменше раз на тиждень необхідно організовувати «розвантажувальні дні».

Мармурові боції зовсім не проти поласувати також дрібними равликами в акваріумі, контролюючи таким чином їх чисельність.

Розмноження та розведення

Розведення мармурових боцій є досить складним процесом. Спонтанний нерест навряд чи можливий, адже у природі розмноження пов’язане із тривалими міграціями. Тому більшість боцій, що надходять у продаж, виводиться на спеціальних рибницьких фермах у країнах південно-східної Азії, де нерест стимулюється гормонами. Також існує й інший шлях: після завершення нересту у природі місцеві жителі із сусідніх сіл відловлюють молодь боцій і здають їх на ферми, де мальків підрощують та відправляють на експорт.

Для розмноження у домашніх акваріумах знадобиться досвід роботи з гормональними ін’єкціями.

Спочатку необхідно відібрати пару виробників. Статевий диморфізм у риб не виражений, але у статевозрілих самок від ікри округляється черевце. Самців і самок близько тижня тримають у різних акваріумах, де годують високобілковими кормами.

У  цей час готується нерестовий акваріум. Його об’єм має бути не менше 150 літрів. Необхідно встановити потужну фільтрацію з досить сильною течією. На дно кладеться сітка, корчі та велике каміння. Стимулюють нерест додаванням м’якої свіжої води. Перед посадкою в нерестовик рибам роблять ін’єкції гормонів.

Сам нерест у боцій досить цікавий. Самець підхоплює самку під черевце та піднімається з нею до поверхні, де й проходить весь процес. Самки мармурових боцій дуже плідні, одна особина жіночої статі здатна приносити до 5000 сіро-зелених ікринок, які мають розмір близько 2 мм.

Загиблі ікринки білого кольору варто видаляти з акваріума. Інкубація за температури близько 28°С займає 16-18 годин. Батьківський інстинкт у боцій не розвинений, після закінчення ікрометання виробників необхідно прибрати з акваріума.

Перші три дні личинки харчуються завдяки жовтковому мішку і воліють триматися в тіні. З четвертого дня можуть приймати перший корм. Ростуть рибки не дуже швидко, у віці одного місяця їх розмір зазвичай не перевищує 1,5 см.