У тропічних акваріумах важко обійтися без декоративних сомиків. Вони не лише пожвавлюють своєю присутністю нижні прошарки води, але і є чудовими «санітарами» дна, поїдаючи залишки корму, які впали донизу. Крапчасті коридораси входять до топ-10 найпопулярніших акваріумних риб і цінуються акваріумістами за невибагливість, цікаву поведінку та допомогу у підтримці чистоти акваріума.
Зміст
Загальні відомості
Крапчастий сомик (Corydoras paleatus) – прісноводна рибка з родини Панцирних сомів. Один з найпоширеніших і найвідоміших акваріумних вихованців. Важко знайти тропічний акваріум, де не жили б ці непосидючі створіння.
Вперше вид був описаний у 1830 році й дуже швидко став популярним серед акваріумістів того часу. Є однією з перших риб, потомство яких вдалося отримати в неволі. Сталося це в кінці XIX століття у Парижі.
Як і багато інших акваріумних рибок, спочатку на продаж поставлялися лише дикі особини, виловлені у природі. Однак зараз вони масово розводяться як на спеціальних фермах, так і у місцевих заводчиків, адже процес розмноження досить простий.
Крапчасті сомики завдяки своїй витривалості можуть бути рекомендовані для утримання початківцям-акваріумістам. Як і інші представники родини, крапчасті коридораси мають кишкове дихання, тобто здатні засвоювати атмосферний кисень в особливому відділі кишківника. Для цього рибки періодично різко спливають на поверхню і роблять «ковток» повітря, після чого повертаються на дно. Якщо коридорас став робити це дуже часто, варто перевірити роботу компресора.
Цікавою особливістю коридорасів є здатність видавати звуки завдяки руху грудних плавників. Зазвичай почути можна переляканих молодих особин або пару, яка нереститься.
Цей вид веде переважно нічний спосіб життя, проте при регулярному годуванні у певний час рибки здатні випливати й удень.
Зовнішній вигляд
Коридораси мають типову для панцирних сомів форму тіла. Воно щільне, стисле по ширині, з характерною опуклою спинкою. З боків тіла розташовуються два ряди щільних кісткових пластинок, які служать для захисту від хижаків, але роблять рибку трохи неповороткою.
Рот нижній, з трьома парами чутливих вусиків, які допомагають коридорасам копатись у ґрунті й орієнтуватися в каламутній воді. Очі великі та рухомі. Спинний плавник високий, жировий і грудні плавники мають шипи, тому варто бути обережним при ловлі сомиків сачком.
Основне забарвлення тіла – зеленувато-сіре, є велика кількість плям, що утворюють крапчастий малюнок, за що рибка й отримала свій видовий епітет. Черевце світле, з золотистим відливом. Плавники прозорі, з крапом. Були виведені альбіносні (біле тіло та червоні очі) і вуалеві, з сильно розвиненими плавниками, форми.
Довжина тіла самця – 4-6 см, самки більші – до 7 см.
Тривалість життя в акваріумі – 5-8 років.
Ареал проживання
Батьківщина крапчастого сомика – Південна Америка. Його можна зустріти у басейнах річок Амазонка, Ла-Плата, Парана на території таких країн, як Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай.
Рибка віддає перевагу водоймам із стоячою водою чи з повільною течією: притоки річок, ставки, болота. Живуть зграйками. Вдень рибки ховаються в густих заростях водяної рослинності, а вночі виходять на пошуки їжі: черв’яків, ракоподібних, комах.
Догляд і утримання
Утримувати крапчастих сомиків необхідно невеликими зграйками від 5 особин. Рекомендований об’єм акваріума – від 60 літрів. Ідеальним ґрунтом буде крупний пісок або галька, бо каміння з гострими гранями може поранити чутливі вусики сомиків. Забезпечте рибок великою кількістю укриттів, зроблених з корчів, каміння, гротів. У вільний час крапчасті сомики люблять ховатись у таких укриттях.
Живі рослини в акваріумах з крапчастими коридорасами будуть дуже доречними. Вони не лише служать звичними укриттями для сомиків, але й сприяють створенню комфортного середовища в акваріумі. Оскільки сомики не обкушують листя рослин, то можна зупинитися на будь-яких популярних видах: валіснерії, кабомбі, криптокоринах, ехінодорусах тощо.
Коридораси – любителі чистої води, тому подбайте про якісну фільтрацію й аерацію. Течія має бути слабкою чи помірною, а освітлення – приглушеним.
Крапчасті сомики дуже чутливі до якості води: високі концентрації азотистих сполук призводять до відмирання вусиків. Тому необхідно стежити за параметрами води і щотижня робити підміни до 20% від об’єму води акваріума.
Оптимальні параметри води для утримання: Т=20-25°С, pH=6.0-7.5, GH=4-18.
Сумісність
Крапчасті сомики сумісні практично з усіма миролюбними рибками. Утримувати коридорасів найкраще зграйками. Відмінними сусідами стануть мирні барбуси, даніо, живородні, кілліфіш, неони, тетри. Добре уживаються й із іншими видами коридорасів, карликовими цихлідами.
Варто уникати сусідства з великими хижими рибами, які, незважаючи на потужний панцир коридорасів, можуть проковтнути невеликих сомиків. Також варто звернути увагу, що крапчасті сомики не люблять високої температури в акваріумі, тому від утримання, скажімо, з дискусами також краще відмовитися.
Годування коридораса крапчастого
Крапчасті сомики абсолютно невибагливі в їжі й поїдають усе, що опускається на дно акваріума. Хоча вони здатні спливати до поверхні, щоб з’їсти плаваючий там корм, комфортніше рибкам харчуватися біля дна. Найкраще використовувати для годування спеціальні тонучі таблетки для сомів. Вони швидко опускаються на дно і зберігають свою форму тривалий час. Щоб випадково не занести в акваріум інфекцію, краще відмовитися від використання живих і заморожених кормів.
Хорошим вибором для годування крапчастих сомиків стануть пластинки Tetra Cory ShrimpWafers, які тонуть. Вони розроблені спеціально для всіх видів коридорасів. Корм із високим вмістом креветок багатий незамінними жирними кислотами омега-3, які сприяють здоровому росту. Завдяки особливій консистенції пластинки не забруднюють воду.
Також рекомендуємо звернути увагу на універсальні корми для всіх видів донних риб – Tetra Tablets TabiMin, Tetra Wafer Mix. Завдяки вмісту інгредієнтів як тваринного, так і рослинного походження, корми повністю задовольняють харчові потреби сомиків, забезпечують здоровий ріст і довголіття.
Годувати коридорасів краще у вечірній час, після вимкнення світла.
Розмноження та розведення
Окрім загальної невибагливості в утриманні, крапчасті коридораси вирізняються ще й легкістю в розмноженні. Найчастіше нерест відбувається спонтанно, прямо в загальному акваріумі. Але для отримання максимального потомства найкраще організувати окрему нерестову ємність об’ємом від 30 літрів. На дно нерестовика необхідно покласти плоске каміння, корчі чи рослини з широким листям.
Статевий диморфізм виражений слабко: самки зазвичай більші й мають насиченіше забарвлення тіла, спинний плавник у них короткий і круглий.
За тиждень до нересту виробників найкраще розсадити і рясно годувати. У нерестовик зазвичай висаджують одну самку та 2-3 самців. Стимулом до нересту стає додавання свіжої холодної води. Розміщують рибок в акваріум увечері, а сам процес починається з першими променями сонця.
Процес запліднення досить незвичайний. Спочатку самці ганяють самку, після чого вона набирає молоки собі до рота, а ікру відкладає у складені черевні плавники. Після цього самка відшукує підходяще місце, змащує його молоками і приклеює ікринки. Це дозволяє підвищити відсоток заплідненої ікри. Плодючість самок може досягати 200 ікринок.
Після нересту виробників необхідно відсадити. Розвиток ікри триває близько 5 днів. Температуру в нерестовику у цей час краще підняти до 27-28°С, що прискорить дозрівання ікринок і знизить ризик ураження їх грибком. Мальки крапчастих коридорасів досить великі, і проблем з їх годуванням зазвичай не виникає. Маленькі сомики спокійно поїдають таблетки для донних риб. До місячного віку розмір мальків становить близько 1 см. Статева зрілість настає у віці 8 місяців.
