Рибку, про яку піде мова у статті, у багатьох країнах називають «сом, який жалить» (Stinging catfish). Таку назву він отримав за колючі шипи спинного та грудного плавників, біля основи яких розташовуються залози з отрутою. Якщо отрута потрапляє у ранку, нанесену шипами, людина відчуває пекучий біль. Незважаючи на це, рибку досить часто можна виявити в акваріумах любителів. Ця рибка – мішкозябровий сом.
Зміст
Загальні відомості
Мішкозябровий сом (Heteropneustes fossilis) – велика придонна риба, яка в акваріумі відповідного об’єму може виростати до 35 см у довжину. Свою назву вид отримав за парні допоміжні органи дихання – циліндричні мішки, розташовані вздовж тіла від зябер до хвоста. Одні дослідники вважають, що вони заповнені повітрям, яке рибки використовують за потребою, інші – що всередині мішків знаходиться вода, яка зволожує зябра. Сукупно з великою кількістю слизу, що виділяється шкірою риб, це пристосування дозволяє їм обходитися без води до кількох годин.
Отрута мішкозябрових сомів не токсична для людини, але болюча і нагадує укус бджоли. Однак люди, схильні до алергій, повинні бути обережні, адже отрута сома може викликати серйозну алергічну реакцію. Тому будь-які маніпуляції в акваріумі необхідно проводити, дотримуючись техніки безпеки. Якщо рибок витягнути на поверхню, іноді можна почути характерне їх пищання.
Зовнішній вигляд
Мішкозяброві соми мають витягнуте, змієподібне тіло, під час руху воно звивається. Плавники невеликі, закруглені, окрім анального, який загострений і простягається від середини черева до хвоста. Перші промені спинного та грудного плавника мають гострі шипи з отруйними залозами біля основи.
Голова маленька з невеликими очима та щілиноподібним ротом, навколо якого розташовуються чотири пари довгих вусів: дві під верхньою щелепою, одна під нижньою і одна біля ніздрів.
Забарвлення мішкозябрових сомів дуже різноманітне: коричневе, сіре та навіть майже чорне. Зустрічаються альбіносні форми.
Ареал проживання
Природний ареал проживання мішкозябрового сома включає в себе практично всю південно-східну Азію. Рибки населяють водойми М’янми, В’єтнаму, Лаосу, Пакистану, східної Індії й острова Шрі-Ланка.
Живуть у річках із повільною течією та низьким вмістом кисню у воді. Для пристосування до подібних умов і розвинулися додаткові органи дихання. Тримаються переважно дна водойми і періодично спливають на поверхню, щоб ковтнути порцію повітря. Якщо рибку позбавити цієї можливості, вона швидко гине. У разі пересихання водойми мішкозябровий сом може перебувати на суші кілька годин, протягом яких він може встигнути перебратись у місце зі сприятливішими умовами. Найчастіше рибку можна зустріти у солонуватих водах.
Місцеве населення недолюблює цю рибу через небезпечні отруйні шипи. Якщо сом потрапляє у сітку, то рибалки воліють просто вирізати його разом із частиною сітки, уникаючи прямого контакту.
Догляд і утримання
Мішкозябровий сом – дуже витривала риба, якій при утриманні в домашніх умовах потрібний мінімум догляду. Об’єм акваріума повинен бути від 100 літрів і вище. Ємність обов’язково накривається кришкою, бо соми можуть вистрибнути на підлогу. Ґрунт дрібний, укладається товщиною не менше 2 см. Також необхідно встановити велику кількість каміння, корчів і печер, щоб соми могли вдень ховатись. Покриви мішкозябрових сомів чутливі, тому небажана присутність в акваріумі декорацій і ґрунту з гострими краями.
Освітлення соми люблять приглушене. В акваріумі потрібно організувати ефективну фільтрацію й аерацію. Також необхідно залишити прошарок повітря між поверхнею води і кришкою, щоб соми могли ковтнути повітря.
Оптимальні параметри води для утримання: Т=15-28°С, pH=6.6-7.6, GH=3-16. Раз на тиждень варто робити підміни до 25% води.
Рослинами сом не цікавиться, тому можна створити групи зарослів як іще один варіант природних укриттів. Тривалість життя мішкозябрового сома в акваріумі складає до 12 років.
Сумісність
Мішкозябровий сом – типовий хижак-одинак, який веде нічний спосіб життя. Тому тримати рибку можна лише з видами, які не помістяться йому до рота, а от дрібні мешканці акваріума стануть для сома живим кормом. З цієї ж причини невдалими сусідами будуть креветки та молюски. В акваріумі відповідного об’єму можна утримувати кілька особин мішкозябрового сома. Агресію риби виявляють, лише коли на них напали. Сутички за територію бувають дуже рідко. Добрими співмешканцями стануть цихліди, великі барбуси та гурамі, поліптеруси, райдужниці.
Годування мішкозябрового сома
Прогодувати мішкозябрових сомів у акваріумі нескладно. Вони всеїдні та із задоволенням поїдають будь-які типи сухих кормів. Але, оскільки харчуються вони переважно на дні, краще зупинити свій вибір на кормах, що швидко опускаються на дно. З огляду на значний за розмірами рот добре підійдуть таблетки для всіх видів донних риб Tetra Tablets TabiMin або Tetra WaferMix. Миттєво занурюючись на дно й зберігаючи свою форму, вони тривалий час доступні для поїдання мішкозябровими сомами. Усі корми Tetra повністю збалансовані та максимально засвоюються, що знижує кількість відходів. Для риб такого розміру це дуже важливо, адже вода довше залишається чистою.
Годувати риб найкраще увечері, після вимкнення світла в акваріумі. Мішкозяброві соми схильні до переїдання, тому раз на тиждень необхідно влаштовувати їм розвантажувальний день.
Розмноження та розведення
Статева зрілість настає у мішкозябрових сомів у віці 1,5-2 роки. Статевий диморфізм не виражений, самки трохи повніші за самців. Під час нересту у риб може змінюватися забарвлення – з однотонного воно стає плямистим. На жаль, природне розмноження риб у акваріумі неможливе, необхідні гіпофізарні ін’єкції.
Нерестовий акваріум повинен мати об’єм не менше 100 літрів. На дно вкладається сепараторна сітка, прикрита дрібнолистими рослинами, і кілька укриттів. Стимулом до нересту служить поступове підвищення температури води до 27-29 °С. Кислотність води – нейтральна, карбонатна жорсткість не має бути вища за 10°.
Виробники не будують гнізд для ікри, вона відкладається прямо на дно. За один раз самка може відметати до 500 ікринок. Після цього батьків необхідно відсадити, а в нерестовому акваріумі підмінити чверть води. Інкубація ікри швидка, вже через добу прокльовуються личинки, які вже за 3-4 дні починають самостійно харчуватися. Мальки мало нагадують дорослих особин: у них непропорційно велика голова. Додаткові органи дихання – легеневі мішки – з’являються не одразу, тому важливо, щоб у перші дні життя рівень води становив не вище 20 см. Ростуть молоді сомики нерівномірно, необхідне їх регулярне сортування, щоб великі особини не з’їли маленьких побратимів.
