Равлик меланія – друг чи ворог?

Намагаючись урізноманітнити мешканців у акваріумі, любителі часто використовують різних безхребетних, найпопулярніші з яких – креветки та равлики. Серед останніх дуже багато красивих видів, які стануть прикрасою будь-якого тропічного акваріума, але є і такі, які селяться в акваріумі без дозволу, спричиняючи своїм безконтрольним розмноженням чимало клопоту акваріумісту. Йдеться про ґрунтових равликів меланій. Чи справді від них так багато шкоди, як це здається багатьом акваріумістам, і як позбутися небажаних гостей, ви дізнаєтесь із нашої статті.

Загальні відомості

Меланії (Melanoides sp.) – прісноводні равлики з родини Тіарові. Ці черевоногі молюски живуть у мулистих і піщаних ґрунтах водойм, ведуть нічний спосіб життя. У природі їх екологічна роль значна – вони є детритофагами, тобто харчуються органікою, яка розкладається. Також служать проміжними господарями для деяких видів паразитичних черв’яків.

Меланію часто можна зустріти у прісноводних акваріумах, і жодне «рибне господарство» не застраховане від появи цих ґрунтових мешканців. Новонароджені равлики настільки малі, що помітити їх неозброєним оком практично неможливо. Молюски потрапляють у новий акваріум зазвичай із рослинами, декораціями чи ґрунтом.

Ставлення акваріумістів до меланій неоднозначне. Одна група вважає, що вони не приносять шкоди, і тому не бачить проблем від їх присутності в акваріумі, а решта сприймає їх як виняткове зло і намагається всіма способами вижити цих непрошених гостей.

Серед особливостей меланій можна виділити повністю зяброве дихання та живонародження. Равликам немає необхідності періодично підніматися до поверхні води для ковтка атмосферного повітря, вони можуть постійно перебувати у ґрунті. Завдяки живонародженню меланії мають неймовірні темпи розмноження. У неконтрольованих умовах їх чисельність зростає у геометричній прогресії, аж до того, що рано чи пізно акваріуміст виявляє у себе «живий» ґрунт – настільки багато равликів може перебувати між каміння. Це створює певні складнощі у боротьбі з меланіями.

Зовнішній вигляд

У зовнішній будові меланій виділяють тіло та раковину. Остання має вигляд конуса з 5-7 обертів (довжиною 30-35 мм), що розширюється поблизу гирла. Воно забезпечене спеціальною вапняною кришечкою, яка може щільно закриватися. Зазвичай це відбувається під час нападу хижаків або при настанні несприятливих умов. На раковині можна легко помітити червонувато-бурі штрихи, що утворюють індивідуальний малюнок. Раковина забарвлена ​​переважно у коричневе, але у цілому колір надзвичайно варіативний.

Тривалість життя в акваріумі складає 2-3 роки.

Ареал проживання

Меланії – досить поширений у природі вид. Їх можна виявити на більшій частині Африканського континенту, у тропічних і субтропічних районах Азії, а також у Австралії.

Равлики надзвичайно витривалі, тому швидко освоїли і нетипові для себе регіони, наприклад, південь Європи і Північної Америки. У деяких місцях нові поселенці успішно конкурують із місцевою малакафауною і витісняють види-аборигени.

Типовий біотоп меланії – невелика мілина глибиною до 1 метра з м’яким, мулистих дном. На одному квадратному метрі площі може проживати понад тисячу дорослих особин меланії. Вдень равлики намагаються зариватись у ґрунт, а на пошуки їжі виходять надвечір.

Догляд і утримання

Високі адаптивні здібності меланії стали причиною того, що равлик може жити практично у будь-якому акваріумі. Для його виживання зовсім не важливі жорсткість чи кислотність, а температура води може змінюватися у широкому діапазоні – від 18 до 28 °С. Навіть помірна солоність не лякає цього живучого равлика.

Меланії здатні жити практично у будь-якому акваріумі
Меланії здатні жити практично у будь-якому акваріумі

Важливим фактором виживання є достатнє насичення води киснем. Це пов’язано з тим, що дихають молюски лише зябрами. При зниженні концентрації кисню можна спостерігати масовий «вихід» равликів з ґрунту.

При нестачі кисню меланії залишають ґрунт і сидять на склі акваріума
При нестачі кисню меланії залишають ґрунт і сидять на склі акваріума

Особливу увагу слід приділити ґрунту. Ідеальним варіантом для меланій буде дрібна галька розміром 2-6 мм. Хоча і цей показник умовний. Існує достатньо прикладів, що меланії живуть навіть між дуже великого каміння.

Розмір акваріума абсолютно не впливає на життя меланій, вони легко виживають у будь-якій ємності з водою й аерацією.

Сумісність

Меланії здатні співіснувати з більшістю видів акваріумних риб незалежно від їх розміру та рівня агресивності. Виняток становлять лише рибки, які абсолютно не проти поласувати черевоногими молюсками – тетраодони, боції, макроподи. Плачевно закінчиться і сусідство з хижим равликом хеленою.

Самі меланії не здатні заподіяти шкоду іншим мешканцям акваріума. Існує поширений міф, що вони можуть нападати на риб і вбивати їх. З’явилися такі чутки через те, що равликів неодноразово помічали на мертвих рибках, і через це складалося враження, нібито риби стали їх жертвами. Насправді рибки гинули зовсім з інших причин, а меланії, як і будь-які детритофаги, просто поїдали останки.

Годування равлика меланії

Природний раціон меланій складається з водоростей і напіврозкладеної органіки. У загальному акваріумі равлики абсолютно не потребують додаткового годування. Їм буде достатньо корму, який не встигли з’їсти рибки. Корм опускається на дно і там рано чи пізно буде виявлений меланіями.

При необхідності погодувати меланій чудово підійдуть таблетки, що тонуть, для донних мешканців, наприклад, Tetra Tablets TabiMin. Небагато равликів відмовиться від такої смакоти.

Розмноження та розведення

В умовах акваріума меланії розмножуються надзвичайно швидко. Для цих равликів властиве нетипове для молюсків живонародження. Равлики різностатеві, щоб на світ з’явилося потомство – необхідні чоловіча та жіноча особини. В окремих випадках спостерігається партеногенез – розвиток зародків без запліднення.

Молоді равлики мають зовсім невеликі розміри, близько 1 мм. Вони ховаються у корінні рослин і повільно ростуть, додаючи по 5-6 мм на місяць. Плодючість однієї самки меланії може становити від 10 до 60 малюків.

Користь і шкода

Розглянемо основні плюси і мінуси тримання меланій у акваріумі:

  • Найголовніший негативний чинник, який дратує більшість акваріумістів – це порушення естетики акваріума при безконтрольному розмноженні меланій. Вони можуть порпатися у ґрунті, вилазити на скло, забиватись у технологічні отвори фільтрів;
  • Величезна кількість равликів збільшує біологічне навантаження на акваріум, що може призвести до порушення балансу.

Але меланії приносять і деяку користь акваріумісту:

  • равлики поїдають залишки корму, не дозволяючи накопичуватися зайвій органіці;
  • повзаючи у ґрунті, меланії «розпушують» його, уповільнюючи процеси закисання;
  • є хорошим індикатором стану акваріума, у несприятливих умовах равлики масово залишають ґрунт і сидять на стінках акваріума;
  • під’їдають водоростеві обростання в акваріумі;
  • служать улюбленими ласощами для деяких видів риб, наприклад, тетраодонів.

Таким чином, важко однозначно сказати, чи заважають меланії, чи їх присутність позитивно впливає на стан акваріума. Тут кожен акваріуміст вибере відповідно зі своїми смаками.

Меланії під`їдають водорості на стінках акваріума
Меланії під`їдають водорості на стінках акваріума

Як позбутися

Для тих, хто зовсім не бажає споглядати у своєму акваріумі орду меланій, ми пропонуємо кілька способів боротьби з цими черевоногими.

Біологічний метод

Один з найфективніших і найбезпечніших способів боротьби з ґрунтовими равликами. Полягає у використанні водяних мешканців, які із задоволенням поласують смачними молюсками.

Перш за все, варто виділити равликів хелен. Вони близькі родичі меланії, ось лише ведуть хижацький спосіб життя і поїдають інших молюсків. Десяток цих равликів за кілька місяців допоможе очистити ваш акваріум від небажаних гостей. Великий плюс полягає у тому, що хелен можна посадити в акваріум практично з будь-якими видами риб.

Не проти перекусити равликами тетраодони, але для них доведеться створити особливі умови, і слід зазначити, що вони сумісні не з кожним видом риб. Боції та макроподи теж допомагають у боротьбі з напастю, проте їх можна поселити лише коли це дозволяють розміри акваріума та склад його населення.

Метод вилову

Даний спосіб полягає у механічному збиранні та видаленні равликів з акваріума. Зробити це можна, просто збираючи руками, пінцетом або сачком видимих ​​особин, що, звичайно, незручно.

Тому найчастіше застосовують «ловлю на живця», тобто в акваріум опускають ласощі, від якого равлики не зможуть відмовитися (шматочок огірка, висушену шкірку банана тощо). Через певний час його витягують разом із равликами, які прийшли поласувати новим продуктом. Мінуси даної процедури – необхідність регулярного повторення і ймовірність погіршення якості води після розміщення додаткової органіки.

Більш просунутий метод вилову – використання спеціальних пасток. Вони сконструйовані таким чином, що равлик може легко проникнути всередину, а ось вибратися з неї він уже не зможе. Для додаткового приваблення всередину пастки кладуть смачну таблетку для сомів.

Використання спеціалізованих препаратів

На сучасному ринку є засоби для боротьби з равликами. Здавалося б, це найзручніше вирішення проблеми, але на практиці все не так просто. Пов’язано це з тим, що діючі речовини, що містяться у подібних препаратах, можуть негативно впливати і на самих риб, і на баланс у акваріумі. Якщо ж ви зважились спробувати один із подібних препаратів, додавайте його суворо за інструкцією.

Повний перезапуск

Радикальний і трудомісткий спосіб позбавлення від меланій. При цьому з акваріума прибираються всі мешканці, вода зливається, а ґрунт, декорації і сама ємність обробляються спеціальними засобами чи кип’ятяться. На жаль, навіть цей метод не дає 100% гарантії, що ви позбавитесь равликів.