Червоний каліфорнійський (флоридський) рак

Великі ракоподібні все частіше стають бажаними вихованцями в акваріумах любителів. Це пов’язано з тим, що ці тварини невибагливі у догляді та годуванні, при цьому вирізняються високими декоративними якостями та кумедними формами поведінки. Присутня безперечна родзинка в утриманні цих екзотичних мешканців. Червоний флоридский рак – частий вибір раководів-початківців. Про те, як створити для нього комфортні умови у домашньому акваріумі – читайте у нашій статті.

Загальні відомості

Червоний каліфорнійський рак (Procambarus clarkii) – прісноводне ракоподібне із загону Десятиногих раків. Відомий також під назвами червоний флоридський або в’єтнамський рак. Цей вид – характерний мешканець боліт південного сходу Північної Америки, якого в 70-х роках XX століття почали активно тримати у домашніх умовах.

Ці ракоподібні дійсно стануть чудовими акваріумними вихованцями. У вас не виникне проблем з їх утриманням і годуванням. А вони, своєю чергою, подарують не одну годину цікавих спостережень за своїм життям. Не варто забувати, що це ще й дуже яскравий рак – найпопулярніші особини мають насичено червоне забарвлення тіла. Не звернути увагу на такого мешканця акваріума просто неможливо.

Дивовижний факт: забарвлення рака безпосередньо залежить від годування. Наприклад, якщо в раціоні переважають каротиноїди, то ми отримаємо яскраво-червону особину. Але якщо ми пропонуватимемо йому мідій, то наш рак рано чи пізно стане блакитним.

Зовнішній вигляд

Червоний каліфорнійський рак – відносно невелике ракоподібне. У природі вони можуть виростати до 20 см, однак в акваріумі їх розмір рідко перевищує 10-12 см.

Тіло складається з головогрудей і черевця, яке закінчується хвостовим плавником. До першого відділу кріпляться ходильні ноги, остання пара яких видозмінена на масивні клешні. Органами чуттів служать невеликі очі та чутливі антени різної довжини. Черевце складається з рухливих сегментів, знизу розташовуються невеликі плавальні ніжки – плеоподи. 

Червоний каліфорнійський рак. Зовнішній вигляд
Червоний каліфорнійський рак. Зовнішній вигляд

Забарвлення дорослих раків досить мінливе і може варіюватися від синьо-фіолетового до темно-коричневого. Великий вплив на забарвлення має склад їжі. По тілу у синіх особин розкидані невеликі шипики жовтого кольору, у червоних же вони практично білі. На клешнях з`являються характерні плями, колір яких також може змінюватися.

Тривалість життя коливається від 3 до 7 років.

Ареал проживання

У природному середовищі червоного рака можна зустріти у північній Мексиці та на південному сході Північної Америки. Вид був штучно акліматизований у Європі й Азії, зокрема в Японії. На деяких територіях витіснив більш чутливих до якості води річкових раків.

Мешкає у болотистих місцевостях – ставках, заплавах, озерах із повільною течією. Засуху може переживати, зарившись у глибоку нору.

Каліфорнійський рак у природному середовищі проживання
Каліфорнійський рак у природному середовищі проживання

Догляд і утримання

Утримувати червоного флоридського рака найкраще поодинці чи парами. У молодому віці допускається утримання малими групами, але ймовірність конфліктів у такому середовищі різко підвищується.

Мінімальний рекомендований об’єм акваріума для одного рака становить 70 літрів. Важливіша тут площа дна, адже саме тут рак проводить більшу частину свого життя. На дно акваріума укладають ґрунт із дрібної чи середньої гальки. Пісок використовувати не рекомендується, бо червоні каліфорнійські раки дуже люблять перекопувати ґрунт, тобто підніматимуть багато бруду з піску.

Наступний важливий момент – велика кількість укриттів. Раки люблять ховатись у них, особливо у період линьки, коли тварини стають вразливими. Можна поставити корчі, половинки кокоса чи керамічні горщики. Рекомендується дати можливість раку підбиратися до поверхні води. Для цього використовують високі штучні рослини чи корчі. Однак не забудьте у цьому випадку використовувати кришку чи покривне скло, а широкі технологічні отвори (якщо такі є) закрити чим-небудь, щоб не дати раку можливості втекти з акваріума.

Каліфорнійський рак у акваріумі
Каліфорнійський рак у акваріумі

Акваріум слід обладнати продуктивним фільтром, але без сильної течії. Не забудьте також про цілодобову аерацію акваріума, особливо у теплу пору року.

Дуже важливо тримати раків у помірно теплій воді, адже занадто висока температура сприятиме скороченню тривалості їх життя. Жорсткість має бути середньою чи високою. У занадто м’якій воді у червоного каліфорнійського рака виникнуть проблеми з формуванням панцира.

Оптимальні параметри води для утримання: Т=23-27°С, pH=7.0-7.5, GH>12.

Раз на тиждень потрібна підміна 20% води в акваріумі на свіжу. Її найкраще підготувати за допомогою кондиціонера Tetra Crusta AquaSafe, який видалить із води такі небезпечні для раків сполуки, як мідь і хлор.

З живих рослин найкраще використовувати твердолисті (ехінодорус, анубіас) і плаваючі види (річчія, роголист, пістія). Ніжні листочки багатьох видів рослин рак із задоволенням зріже і з`їсть. Ехінодоруси бажано обкласти великим камінням, щоб у рака не було можливості їх підкопати.

Каліфорнійський рак любить ховатися під корчами
Каліфорнійський рак любить ховатися під корчами

З певною періодичністю у раків в акваріумі відбувається линька – скидання старого жорсткого покриву, адже він обмежує виростання тварини. Після линьки покриви деякий час зберігаються м’якими, і рак може збільшуватись у розмірах. Після линьки ракоподібні прагнуть сховатися подалі від чужих очей, адже поки нова оболонка не затверділа, вони перебувають у серйозній небезпеці: на них можуть напасти риби чи власні родичі. Частота линьки залежить від рясності годування та віку рака. Скинутий панцир можна не викидати з акваріума, його сам рак утилізує шляхом поїдання.

Сумісність

Червоного каліфорнійського рака можна утримувати в загальному акваріумі з рибками. Сита тварина ніколи не нападе на них. Однак, якщо буде голодним, може схопити дрібну чи надмірно повільну рибку. Не варто підсаджувати рака в акваріум з видами, що мають вуалеві плавники.

З іншого боку, риби активніші в поїданні корму, тому необхідно переконатися, що каліфорнійському раку дістається достатньо їжі. Також риби можуть нападати на особин, які щойно скинули покрив, тому не забудьте про укриття в акваріумі.

З можливих сусідів варто звернути увагу на молінезій, пецилій, барбусів, гурамі. Допускається утримання й із малавійськими цихлідами, але варто контролювати поведінку риб під час линьки ракоподібних.

Каліфорнійського рака краще тримати поодинці чи парами
Каліфорнійського рака краще тримати поодинці чи парами

Годування червоного каліфорнійського рака

Прогодувати червоного каліфорнійського рака не складе жодних труднощів. Він абсолютно всеїдний, тому буде радий і риб’ячим кормам, і шматочкам риби, і зелені. Втім, використання натуральних кормів може призвести до швидкого засмічення акваріума, тому більш підходящим варіантом стане використання якісних сухих кормів для ракоподібних, наприклад, Tetra Crusta. Вони містять усі необхідні поживні елементи й допоможуть уникнути забруднення води.

Із задоволенням поїдають червоні каліфорнійські раки і таблетки для донних риб, наприклад Tetra Wafer Mix. На дно корисно вкласти висушене листя дуба чи індійського мигдалю – улюблені ласощі раків.

Розмноження та розведення

Для розведення червоних каліфорнійських раків у домашніх умовах знадобиться пара виробників і окремий нерестовий акваріум. Статева зрілість настає у них у віці 6-8 місяців. Щоб відрізнити самця від самки, досить перевернути їх на спину й поглянути на перші пари плеоподів: у самця вони мають витягнуту форму і утворюють орган спарювання.

Під час спарювання самець перевертає самку на спину й, утримуючи жіночу особину клешнями, запліднює її. Приблизно через 20 днів самка відкладає на свої плавальні ноги близько 200 коричневих ікринок, де вони і продовжують свій розвиток. Самка робить плеоподами хвилеподібні рухи, забезпечуючи цілодобову вентиляцію яєць.

Після появи ікри самку краще відсадити в окремий нерестовий акваріум з укриттями. У цей період вона проявляє серйозну агресію і нікого не підпускає до свого гнізда. Годувати її варто, підкладаючи корм безпосередньо перед укриттям.

Інкубація ікри займає 3-4 тижні, після чого з яєць з’являються маленькі рачки довжиною 5-8 мм. Перший час вони тримаються біля матері, але по мірі згасання батьківського інстинкту самку потрібно відсадити, щоб вона не з’їла молодь.

Нерівномірне виростання молодих раків призводить до необхідності постійного сортування молоді, інакше процвітатиме канібалізм, і виживуть лише найбільші й найсильніші рачки.