Серед цихлід озера Танганьїка особливо виділяється фронтоза – великий вид у смугастій «тільняшці». Ця спокійна і повільна рибка зачаровує своєю неквапливістю і часом завмирає на одному місці, наче про щось замислившись. Як правильно утримувати цю гостю з далекого африканського континенту, читайте у нашій статті.
Зміст
Загальні відомості
Фронтоза, або цифотіляпія лобаста (Cyphotilapia frontosa) – променепера риба із родини Цихлові, донедавна єдиний представник роду. Зустріти цю шикарну рибу можна лише в африканському озері Танганьїка. Незважаючи на значні розміри і потребу у великому акваріумі, є однією з найпопулярніших цихлід.
Ця велична рибка має привабливе смугасте забарвлення та яскраво виражену жирову шишку на голові. В акваріумі повільна і статечна, за що й отримала назву – Королева Танганьїки.
Фронтози вирізняються високим інтелектом, при домашньому утриманні швидко запам’ятовують господаря, дозволяють годувати себе з рук і дають погладити.
Науковий опис цього виду рибки був зроблений у далекому 1906 році англійським іхтіологом Джорджем Альбертом Буленджером. За свою історію рибка кілька разів переходила з однієї систематичної групи до іншої, доки не стала єдиним представником роду Cyphotilapia.
Однак у 2003 році група іхтіологів із Японії описала ще один вид – Сyphotilapia gibberosa, що мешкає переважно у південній частині озера Танганьїка.
Зовнішній вигляд
Фронтози мають потужне і міцне тіло. Довжина дорослих самців досягає 30 см, самки трохи менші. Характерною зовнішньою ознакою фронтози є наявність жирового виросту над головою. Він є й у самок, і у самців, але в останніх набагато більший. Молоді особини позбавлені «жировика».
Очі невеликі, із золотою облямівкою, рот великий з м’ясистими губами. Нижня щелепа здатна сильно відтягуватися.
Плавники у фронтози великі, добре розвинені. Спинний тягнеться від голови до хвоста. Всі плавники загострені, при цьому у самців закінчення анального і спинного можуть мати майже ниткоподібну форму. Колір їх варіюється від білого до блакитного, іноді із золотими відблисками. Хвостовий плавник – трапецієподібний, однолопатевий.
Забарвлення тіла біле чи блакитне, з широкими темними смужками, число яких варіюється від 5 до 6: перша зазвичай проходить через очі, а остання оздоблює хвостове стебло. Колір і насиченість смужок є хорошими індикаторами самопочуття рибок. Якщо смужки бліді і практично зливаються з основним кольором тіла, то фронтоза почувається дискомфортно.
На сьогодні відомі кілька колірних і географічних рас, які відрізняються інтенсивністю забарвлення, кількістю і розташуванням смужок.
Фронтози – справжні довгожителі, у відповідних умовах вони здатні радувати господаря до 20 років.
Ареал проживання
Фронтоза – ендемік африканського озера Танганьїка. Воно є найдовшим прісноводним озером у світі, його протяжність – 676 км. Має тектонічне походження, входить до групи Великих Африканських озер.
Вважається, що назва озера походить від словосполучення «Етанга Яньян», що з мови племені бемба і перекладається як «водяний резервуар, наповнений рибою». Це дуже точно характеризує озеро, адже тут мешкає понад 200 видів риб, більшість яких не зустрічається більше ніде. Подібне видове різноманіття пояснюється тим, що за свою історію озеро жодного разу не пересихало, а також тривалий час було безстічним.
Фронтози ведуть переважно сутінковий і нічний спосіб життя. Це пов’язано з тим, що повільність цих рибок не дозволяє наздоганяти здобич, тому вони воліють харчуватися, коли їх жертви сплять.
Живуть фронтози великими зграями уздовж піщаних берегів озера. Молоді особини зустрічаються на глибинах до 10 м, дорослі ж віддають перевагу глибині до 50 м.
Догляд і утримання
Фронтози – великі цихліди, для утримання яких потрібний досить об’ємний акваріум. Селити рибок найкраще гаремами з одного самця і 3-4 самок. Для такої кількості рибок знадобиться ємність не менше ніж 300 літрів. Найкраще дорослі рибки виглядатимуть у акваріумах заввишки 50-60 см.
У якості ґрунту використовують пісок середньої фракції. Декорують акваріум кількома великими каменями та корчами, з яких бажано створити різні укриття. У них рибки зможуть ховатися вдень, адже проявляти активність фронтози воліють у сутінках. Декорації варто міцно закріпити, бо рибки часто підкопують їх. Живі рослини у компанії фронтоз зазвичай витримують недовго, тому їх посадка (за винятком жорстколистих, наприклад, анубіасів) недоцільна.
Як і будь-які великі риби, фронтози люблять чисту воду, насичену киснем. Тому важливо обладнати акваріум потужним зовнішнім фільтром і компресором. Не зайвий буде й терморегулятор, адже комфортна температура для фронтоз становить близько 25° С. Рибки люблять жорстку воду, через це іноді доводиться використовувати в акваріумі мармурову крихту чи натуральні корали. Не варто використовувати в акваріумі з фронтозами яскраві світильники – рибки віддають перевагу напівтемряві.
Для підтримки високої якості необхідні щотижневі підміни води – до 20% об’єму акваріума.
Оптимальні параметри води для утримання: Т=24-26°С, pH=7.3-8.8, GH=8-25.
Сумісність
Ідеальним варіантом розміщення фронтоз є видовий акваріум. Утримання з дрібними видами неможливе через хижацький спосіб життя цих цихлід. Будь-яка рибка, яка поміститься до рота, напевно буде з’їдена.
Як на співмешканців можна звернути увагу на юлідохромісів, лампрологусів, принцесу Бурунді й інших цихлід Танганьїки, якщо їх розмір відповідатиме розміру фронтоз.
Часто непогано уживаються з родичами з озера Малаві. Однак у повільних фронтоз постійне сновигання малавійців здатне викликати стрес, до того ж вони мають бути досить великого розміру.
Нерідко фронтози непогано живуть по сусідству з великими американськими цихлідами, однак треба слідкувати, щоб вони не ображали фронтоз і не з`їдали весь корм.
Загалом фронтози не вирізняються особливою агресивністю. Можуть утримуватися з великими райдужницями, великими барбусами (наприклад, акулячим балу) та сомами (синодонтисами, птерігопліхтами).
Не варто підсажувати ампулярій та інших акваріумних равликів, бо фронтози, підкоряючись інстинкту, швидко їх знищать.
Годування фронтози
Фронтози – справжні хижаки. У природі основу їх раціону складають дрібні рибки, черв’яки, молюски й інші безхребетні.
При утриманні в домашніх умовах для годування фронтоз знадобляться якісні сухі корми з високим вмістом білка. Годування цихлід живими чи замороженими кормами не рекомендується, адже з них рибки не отримають усього комплексу поживних речовин, а ось паразитів або хвороботворних бактерій – запросто.
Дорослим фронтозам найкраще підійдуть корми для цихлід у формі плаваючих паличок – Tetra Cichlid Sticks і Tetra Cichlid XL Sticks. Вони повністю збалансовані, містять якісні протеїни та необхідні для здоров’я та довголіття вітаміни. Їх форма нагадує природний корм великих риб.
Для рибок, які підростають, можна використовувати чіпси Tetra Cichlid Pro або гранули Tetra Cichlid Granules – вони добре з’їдаються та повністю задовольняють харчові потреби фронтоз.
При утриманні необхідно враховувати схильність рибок до переїдання, тому регулярні розвантажувальні дні (1 раз на тиждень) мають стати нормою.
Розмноження і розведення
Розмноження фронтоз у домашніх умовах нескладне, але потребує певного терпіння, адже статевозрілими рибки стають у віці 3 років. Щоб отримати потомство від таких цихлід, не знадобиться окремий нерестовий акваріум, весь процес може відбуватись у загальному.
Визначити самця і самку нескладно: чоловічі особини мають добре розвинену жирову «шапку», подовжені кінці плавників, також вони на 5-7 см більші за самок.
Місце для нересту обирає самець. Зазвичай він викопує ямку у ґрунті та наполегливо запрошує самку до нересту. Плодючість самки невисока – 60-80 ікринок великого розміру. Після відкладання ікринок самка забирає їх до рота і підпливає до самця, який випускає свої молоки. Таким чином, запліднення відбувається у ротовій порожнині матері. Інкубація триває близько 30-40 днів, мальки з’являються на світ досить великими, без жирової «шишки». Самець у цей час охороняє територію від посягань. На відміну від малавійців із подібною манерою розмноження, фронтоза харчується під час виношування ікри, але робить це дуже акуратно.
Темпи виростання високі. За достатнього простору мальки вже за рік здатні досягти розміру 15-20 см.
