Серед величезного різноманіття акваріумних риб зустрічаються як карлики, так і справжні гіганти. Вважається, що чим більша риба, тим вона агресивніша, але чукучан, або китайський вітрильник, ламає цей стереотип. Адже навіть великі особини, що виростають до 30-50 см, відмінно уживаються з більшістю видів популярних тропічних риб. Як правильно утримувати цього незвичайного гіганта у домашніх умовах – читайте у нашій статті.
Зміст
Загальні відомості
Чукучан (Myxocyprinus asiaticus) – прісноводна променепера риба із родини Чукучанові. Незвичайний зовнішній вигляд і миролюбність чукучана привертають увагу акваріумістів, проте тримати зграйку дорослих особин, кожна з яких може виростати понад 30 см, під силу далеко не кожному.
У продажу чукучана можна зустріти під різними назвами – міксоципрін, риба-фрегат, риба-вітрильник. Досі вважається екзотикою у світі акваріумістики.
На своїй історичній батьківщині – у північних провінціях Китаю – є промисловою рибою. Найбільша зі спійманих особин мала довжину тіла близько 60 см. На жаль, внаслідок господарської діяльності людини (неконтрольований вилов, будівництво гребель, забруднення річок, поява інвазивних видів) знищуються природні місця проживання чукучана. Він навіть занесений до Червоної книги Китаю.
Рибок, що поставляються на ринок акваріумістики, не виловлюють із дикої природи. Їх розводять на численних рибницьких господарствах країн південно-східної Азії.
Зовнішній вигляд
Головна гордість китайського чукучана – сильно розвинений спинний плавник. Завдяки йому тіло рибки набуло практично трикутної форми. Через нього ж чукучан і отримав свою поширену назву – вітрильник.
Рот у чукучана нижній, має форму присоски, що дозволяє йому зішкрібати водорості та детрит, а також утримуватися в сильній течії річок. Всі плавники великі, добре виражені. Рухи грудних трохи «клишоножать», коли рибка пливе. Великі сумні очі та характерна незграбність чимось нагадують ведмежатка.
Основне забарвлення тіла – світло-бежеве, поперек тіла проходять 3-4 широкі темні смуги. Плавники зазвичай також чорні. Колір тіла служить відмінним індикатором настрою чукучана й умов утримання. Коли рибці некомфортно, окрас тіла блідне.
Статевий диморфізм виражений слабко. Самки зазвичай більші за самців.
Тривалість життя в акваріумі складає 10-15 років.
Ареал проживання
У природі китайський чукучан зустрічається, перш за все, у басейні річки Янцзи. Рибки ведуть зграйний спосіб життя, мешкають переважно біля дна. При цьому молоді особини зазвичай обирають тихі заводі, а дорослі подаються на глибину в місця з сильною течією.
Догляд і утримання
Створити комфортні умови для утримання чукучанів (особливо молодих) зовсім неважко. Все ускладнює лише необхідність утримувати цей вид групами з 3-4 особин, а також значні розміри дорослих риб. Мінімальний рекомендований об’єм для зграйки молодих чукучанів – 300 літрів. Для дорослих же особин ідеальними будуть ємності на 1000 л і більше. Бажано, щоб акваріум мав максимальну площу дна.
Найкраще, коли внутрішнє оформлення акваріума нагадуватиме дно природного русла річки. Для цього рекомендується використовувати дрібну гальку в якості ґрунту, велике округле каміння та корчі для декорування акваріума. Посадка живих рослин утруднена, бо рибки постійно викопуватимуть їх. Можна висадити крупнолисті види (криптокорини, ехінодоруси, анубіаси) в окремих горщиках, які слід добре закрити камінням, щоб виключити доступ чукучана до них.
Будучи типовою річковою рибою, чукучан віддає перевагу чистій і багатій на кисень воді. Фільтр необхідно використовувати зовнішній. Помірна течія в акваріумі також припаде до смаку китайському вітрильнику. Освітлення має бути приглушеним. Щотижня підмінюється 20% води в акваріумі.
Варто зазначити, що чукучани вкрай чутливі до лікарських препаратів, тому при необхідності застосовувати їх треба максимально обережно.
У теплу пору року чукучана можна утримувати у великих декоративних ставках.
Оптимальні параметри води для утримання: Т=20-25°С, pH=6.0-7.5, GH=4-15.
Сумісність
Незважаючи на значні розміри тіла, характер у чукучана дуже м’який. Рибку навіть можна назвати скромною. Серед акваріумістів ходить жарт, що вітрильника може налякати навіть равлик, що повзе.
У акваріумах відповідного об’єму разом із чукучанами можна утримувати мармурового та перлинного гурамі, великих райдужниць, дорослих мечоносців, вітрильну молінезію, а також неагресивних цихлід середнього розміру – скалярій, лабідохромісів, чорносмугову цихлазому тощо. Спільна територія проживання не заважає чукучанам дружити з коридорасами й анциструсами.
Однак занадто дрібних рибок саджати з дорослими чукучанами все ж не рекомендується – їх можуть проковтнути випадково. Також краще відмовитися від співмешкання вітрильника з агресивними цихлідами (наприклад, астронотусами) та занадто активними барбусами (суматранськими, мутантом тощо), які можуть обкушувати довгі плавники чукучана.
Годування чукучана
Чукучан – всеїдна рибка. У природі із задоволенням поїдає як дрібних безхребетних, так і водоростеві обростання. В останньому йому особливо допомагає спрямований донизу рот-присоска.
При годуванні вітрильника у домашніх умовах потрібно враховувати, що майже половина його раціону має складатися з рослинної їжі. Тому найбільш підходящим кормом стануть тонучі таблетки для рослиноїдних сомів, наприклад, Tetra Pleco Tablets або Tetra Pleco Spirulina Wafers. Завдяки щільній консистенції таблетки швидко опускаються на дно та тривалий час зберігають форму, залишаючись доступними для чукучанів. Відмінний баланс між продуктами тваринного (риба, молюски) та рослинного (спіруліна) походження забезпечує здоровий ріст і правильну роботу травлення.
Годувати чукучанів необхідно кілька разів на день, вони мають хороший апетит.
Розмноження та розведення
На жаль, отримати потомство чукучана у домашніх умовах важкувато. Справа в тому, що рибки стають статевозрілими у віці близько 6 років, досягаючи вже значних розмірів. Для нересту чукучани здійснюють тривалі міграції до верхів’я річок, де на мілководді відкладають ікру.
Відтворити подібні умови в акваріумі неможливо, тому для отримання потомства вітрильника на спеціальних фермах застосовують гормональні ін’єкції.
